Марш-КИДОК

Розповідь про те, як новий очільник Київської ОДА Олександр Горган та мер Березані Володимир Тимченко довели президенту, що українському війську в АТО не обійтись без їхньої особистої волонтерської допомоги…

Губернатор Київщини Олександр Горган інспектує хід підготовки до марш-кидку

28 жовтня, представляючи Олександра Горгана в якості нового голови Київської обласної держадміністрації, Петро Порошенко наголосив, що за два з половиною роки Україні вдалось створити практично з нуля одну з найефективніших на європейському континенті армій. «Сьогодні український воїн нагодований, одягнений, навчений та озброєний», – заявив Президент України перед аудиторією слухачів, серед яких були голови райдержадміністрацій та мери міст обласного підпорядкування. Та, незважаючи на безапеляційний тон Петра Порошенка, держслужбовці йому не повірили. І першим, хто піддав сумніву слова Президента, став… новопризначений голова Київської ОДА Олександр Горган. Не пройшло і півтора місяці перебування на посаді, як він зініціював особисту доставку гуманітарного вантажу військовим на передову. Відповідно до повідомлення на офіційному сайті Київської ОДА, ініціативу Горгана очільники РДА і мери міст Київщини «зустріли з ентузіазмом». На жаль, не інформується, чи супроводжувалася «ініціатива» Горгана наказом про те, що до матеріально-технічного забезпечення армії повинні приєднатись працівники бюджетних установ. Проте міський голова м. Березань Тимченко зрозумів «натяк» шефа саме так. Діючи за принципом «примусь його товкти, так він у ступі дно проб’є», Володимир Григорович, «нє мудрстуя лукаво», швидко знайшов спонсорів для фінансування «колони гуманітарної допомоги». Ними стали лікарі, санітарки, вчителі, вихователі дитсадків тощо. Саме вони – як найбільш заможні наші співгромадяни – повинні були «добровільно» відрахувати зі своєї зарплатні одноденний заробіток заради забезпечення урочистого «марш-кидка» обласних та місцевих чиновників на передову.

«Пацан сказал – пацан сдєлал…»

Міський голова Березані Володимир Тимченко

 

2 грудня голова Київської ОДА дав відповідні доручення головам райдержадміністрацій та мерам міст Київщини, а 9 грудня міський голова Березані В. Тимченко вже підписав лист-звернення до керівників підприємств, установ та організацій міста про збір гуманітарного вантажу для 43-ої окремої артилерійської бригади, розташованої в с. Дівички:

«Просимо Вас проявити свій патріотичний обов’язок у зв’язку з організацією 23 грудня 2016 року відправки до зони проведення антитерористичної операції гуманітарної допомоги військовослужбовцям 43-ої окремої артилерійської бригади с. Дівички (43 ВА Бр в/ч В2050) підшефної частини м. Березань.

Будемо вельми вдячні за перерахований одноденний заробіток працівників очолюваної Вами установи на цільовий розрахунковий рахунок Березанської міської благодійної організації «Фонд громади м. Березань» до 15.12.2016 року.

ЄДРПОУ/ДРФО 38065546; ПАТКБ Приватбанк; Код банку: 321842; р/р 26005053138759 «Приватбанк».

Завчасно вдячні за підтримку та порозуміння».

Ось так невимушено, чітко і прозоро, мер дав зрозуміти березанцям, що влада знову потребує грошей. Спочатку скидались на встановлення другого у Березані пам’ятника Т. Г. Шевченку (за влучним спостереженням О. Горгана, збір коштів можна було б охрестити «Григоровичу від Григоровича»), а у передноворічні свята терміново – до 15 грудня! – громада мала всім миром скинутися на виконання «патріотичного обов’язку». Заклик міського голови пролунав так, ніби до цього часу військовий збір із заробітку громадян України йшов на підтримку армії окупанта.

І почалося! Керівники підприємств, установ та організацій міста ледь не поперечіплювались – так поспішали вкластися у відведений мером термін. Складалися колективні заяви, народ прямо «в чергу ставав», аби напередодні новорічних свят віддати кровно зароблені. А хто не проявляв свідомість – того на «чорний список» та й на килим до начальства. Мовляв, ти що, такий-сякий, роботою не дорожиш? Та на твоє місце завтра десять прийдуть! Звісно, про це мало хто розповідає на широкий загал, більше спілкуються на кухнях та в соцмережах.

З роботою зараз несолодко. Робочих місць у Березані – катма. А втратиш роботу – будеш ходити в одних штанях чотири роки та труси раз у сім років мінятимеш, як передбачено споживчим кошиком українця. Тому неохоче, понуривши голови, але березанці вимушені були йти назустріч «проханням» влади. А тій того тільки й треба.

«Українські солдати мають відчувати підтримку та допомогу, – веде своє Олександр Горган. – Таку ж поїздку, дасть Бог, здійснимо і на Великдень. Щоб напередодні свят підняти бойовий дух наших захисників і допомогти їхній перемозі».

Так що, готуйтесь, православні, піднімати бойовий дух наших бійців. Збирайте гроші та не прив’язуйтесь до них – віддавайте легко! Ви ж не народні депутати чи високопосадовці якісь, щоб мільйонні статки дома готівкою тримати.

 

Все для фронту. Все для перемоги

Аби ідея про спонсорування марш-кидка швидше опановувала маси, запустили відеорепортаж про те, як свідома частина населення «козирнула» у відповідь на заклик мера, і розмістили не де-небудь, а знову ж таки на офіційному сайті Березанської міської ради. Ось що говорили на камеру наші керівники підприємств.

Мер Володимир Тимченко трохи доклав і своїх рук…

Керівник ТОВ «Елмер» Ігор Ломака, наприклад, розповів, що у складі березанської делегації передав військовим освітлювальне обладнання. Незрозуміло, правда, коли встиг, якщо відправка гуманітарного вантажу призначалася на 23 грудня, а відеорепортаж місцеві журналісти видали нагора… 16 грудня(?!).

Директор ТОВ «Березанська суконна фабрика» Віктор Тіхонов повідомив, що «кожен працівник фабрики дав згоду перерахувати свій одноденний заробіток на рахунок, який нам видали (цільовий рахунок), 10 тис. грн».

Директор «АвтоНомія» Олег Сивак поділився з березанцями своїми міркуваннями: «В планах нашої організації долучитися до даної акції та надати всебічну допомогу військовослужбовцям, які перебувають у зоні АТО. Адже ми не перший рік цим займаємося і розуміємо, що гостра проблема в теплому спорядженні, харчах, профілактиці. Тому ми підтримуємо дану акцію і будемо максимально до неї залучатися».

Приватний підприємець Олександр Левченко повідомив, що він також долучився до «цього діла» і закликав «по можливості максимально, але по можливості, прикласти зусилля», аби «хлопцям було приємно!»

Галина Рудківська, голова Асоціації підприємців м. Березань розповіла, що разом з чоловіком перерахували одноденний заробіток своїх працівників та ще й хочуть допомогти бійцям продуктами харчування…

Приватний підприємець Андрій Хоменко виявився білою вороною і рубонув правду-матку: він категорично проти перерахування одноденного заробітку працівників підприємств, установ та підприємств міста, тому що люди виконали свій обов’язок перед державою, сплативши військовий збір. Народ і так обклали податками з усіх боків.

Серед працівників бюджетної сфери звістка про те, що, окрім обов’язкового відрахування військового збору у розмірі 1,5 % загального місячного оподаткованого доходу платника податку, доведеться у добровільно-примусовому порядку перераховувати ще й одноденний заробіток на спорядження гуманітарного вантажу, особливої радості не викликала. Журналісти (бо «кишенькові», на жаль, не наважились зайти у бюджетні установи та поцікавитись, що думають люди стосовно прохання мера «проявити свій патріотичний обов’язок». Не пішли вони й до кабінету міського голови Володимира Тимченка та не задали йому подібного питання та, водночас, не поцікавились, а в чиїх магазинах в кінцевому результаті опиняться «зібрані» гроші?

А як сприймають ініціативу влади «допомогти нужденним» самі бійці 43-ї окремої артилерійської бригади і наскільки вони бідують? У пошуках відповіді на це питання у Фейсбуці розгорнулася ціла дискусія.

Наталя Кириленко: «Ну і хто там рвав на тілі сорочку, обзиваючи мене «совком»? Де ви, поборники нової України, ті, котрі борються з залишками «комуністичного мислення» методом перевішування табличок з назвами вулиць та встановленням ще одного пам’ятника Кобзарю на старих похованнях? Вас вже можна привітати з перемогою? Побороли гідру тоталітаризму, яка робила з людини слухняну маріонетку та позбавляла її можливості приймати самостійні рішення? Тоді поясніть мені, будьте ласкаві, що це за рознарядки працівникам бюджетних установ про добровільно-примусове перерахування одноденного заробітку на допомогу бійцям АТО, які надходять з нашої Березанської міської ради, бо не чула новини про те, що березанська місцева влада перетворилася на Волонтерський центр. Та й саме поняття «волонтерство» в перекладі з латини означає «добровільний». Підкреслюю ДОБРОВІЛЬНИЙ, а не ПРИМУСОВИЙ, А що робите ви? Під список зобов’язуєте віддавати крихти заробленого? І коли? Перед новорічними святами, коли кожна родина намагається зібрати кошти на придбання подарунків своїм рідним. Тільки не потрібно зараз мені розповідати, що захищають незалежність держави не чужі для нас люди, не треба звинувачень у сепаратизмі, ідіотизмі та ще у всякому «ізмі». Все це я чула від вас неодноразово і давно не придаю цьому ніякого значення. Ви мені просто дохідливо поясніть, з яким почуттям прийматимуть таку допомогу бійці, коли зрозуміють, що у людей відбирали копійки під примусом. З кожного працівника, з кожного пенсіонера відраховують військовий збір. Військо має утримувати ДЕРЖАВА, а не обідраний до нитки народ».

Володя Науменко: «…людям вже плакати хочеться від такої наглості і суцільної брехні. Я дізнавався – так от 43-тя окрема бригада, на даний час відведена на 100 км від лінії фронту, і в бойових діях участі не бере. І взагалі, в них там усе добре, і зарплатня вчасно і тепло й ситно. Чи 43-тя окрема бригада – це шифровка в голови така?..»

Наталья Давыдова: «…Кто этот человек, словам которого все должны поверить? Он имеет право делать заявления от лица военного формирования?»

«…Кто этот человек, дающий информацию, и кто подтверждает его информацию? Почему этой информации должна верить общественность».

Наталя Кириленко: «…А что изменится, если вы узнаете, кто этот человек, если вы участников обсуждения именуете «клоунами»? Информация этого человека подтвердилась. Не нуждается 43-я артиллерийская бригада в такой помощи. И никто из солдат такого принудительного сбора средств не одобрит. Власть, обирающая солдатских матерей, сестер, братьев, сродни мародерам. Народ помогает армии оплатой налогов. Все. Больше никто никому не должен».

Андрій Петренко: «Да, від перерахування одноденного заробітку народ не збідніє. А хлопцям, які в окопах, неабияка допомога…»

«…Ізраїльтяни віддають половину місячної зарплати на армію і не ниють, як дехто…»

Роман Миколець: «Шановний, якщо б ви заплатили за комуналку 2000 грн. iз з/п 4000 грн., маючи двох дiтей, то ви б не говорили такого!!»

(З повною версією обговорення можете ознайомитись на сторінці Фейсбуку в спільноті «Березанську владу під контроль громади»).

То як живуть бійці 43-ої окремої артилерійської бригади, яким, на думку місцевих чиновників, потрібна допомога? В оголошенні Березанського міського військкомату, розміщеного на сайті Березанської міськради, йдеться про те, що 43-тя окрема артилерійська бригада перебуває в с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області. Відстань між м. Березань та с. Дівички – 53 км. Сім’ї військових проживають у п’ятиповерхових будинках, військове містечко має розвинену інфраструктуру, регулярне автобусне сполучення, малеча тут відвідує дитячий садочок, учнів возить до школи автобус. Грошове забезпечення контрактників гарантовано стабільне: солдатські посади 7098-7600 грн./місяць, сержантські посади – від 8500 грн., командир взводу – від 9083 грн., командир батальйону – від 12084 грн. Крім того – допомога на оздоровлення, підйомні, матеріальна допомога для вирішення соціальних питань тощо, одноразова допомога від Міноборони; одноразова допомога від Київської ОДА (7 мінімальних зарплат) при підписання контракту з 1 листопада 2016 року, відповідно до комплексної програми підтримки сім’ї та забезпечення прав дітей Київської області; 10 000 грн. допомоги від Березанської міської ради Київської області.

Військовослужбовці отримують якісне безкоштовне медичне обслуговування та безкоштовні обіди. У вільний від роботи час контрактники вільно пересуваються за межами військової частини.

Як ми не старалися, не змогли знайти в повідомленні навіть натяку на погане матеріальне забезпечення військовиків. Та й у листі-зверненні міського голови нема жодного слова про те, коли Березанська міська рада отримала сигнал «SOS» від 43-ої окремої артилерійської бригади. Між тим, відповідно до ст. 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу», підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання.

Взагалі, відправка «гуманітарного вантажу» змушує добряче почухати потилицю. «Як передбачається, 23 грудня колона гуманітарної допомоги від кожного району Київщини вирушить до Дніпра, звідки голови РДА доставлять зібрану допомогу у військові частини зони АТО, – повідомляє офіційний сайт Київської ОДА. – Основу вантажу складуть найнеобхідніші на фронті речі – дизель-генератори, запчастини до автомобілів, утеплення для бліндажів, утеплені спальники, сокири тощо. Поїдуть на передову також і вітальні листівки від учнів Київщини».

Повернемося до оголошення Березанського міського військового комісаріату: «43-тя окрема артилерійська бригада знаходиться в с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області. Відстань між м. Березань та с. Дівички – 53 км». Вловили в чому суть справи? Колона з гуманітарним вантажем, очолювана головою Київської ОДА, у супроводі голів райдержадміністрацій та мерів міст обласного підпорядкування Київщини, прямує у Дніпро на передову, щоб вже звідти В. Тимченко доправив частину вантажу в Дівички…

Це ж яку світлу голову треба мати, аби скласти такий гарний маршрут! А додуматись зібрати все керівництво Київської області в одному місці на передовій?! Та хіба ж можна піддавати такому ризику увесь «мізковий центр» Київщини?! Може, це диверсія? Чи втілення у життя чергового етапу плану «Шатун»: накрити всіх скопом та й «обезголовити» пристоличний регіон?

Поїхали у сусідній Переяслав-Хмельницький через… Донбас, як колись казали, «як той дурень поїхав у Москву через Владивосток»

Е, ні! Думається тут справа в іншому: з’їздять так разів кілька наші керівники «на передову», відконвоюють зідране з народу «нагодованим, одягненим, обутим та навченим бійцям однієї з найефективніших армій Європи», і… отримають посвідчення учасників бойових дій. Бо життям ризикували! Нє?

Гра в піжмурки

Досить дикою видається та обставина, що збирати гроші на спорядження гуманітарного вантажу взялася місцева влада, якій, відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», це заборонено: «Особи, які перебувають на державній або іншій публічній службі та особи, які діють від імені осіб, які перебувають на державній або іншій публічній службі, не мають права здійснювати публічний збір благодійних пожертв».

А куди ж березанцям пропонують перераховувати кошти? На цільовий рахунок Березанської міської благодійної організації «Фонд громади м. Березань». Чому обрано саме цю благодійну організацію? У телефонній розмові з Наталією Кириленко керівник благодійної організації Алла Новікова повідомила, що «Фонд громади м. Березань» обрали, бо знають: «я не дам красти, а наша організація займає по рівню прозорості наступне за Фондом братів Кличків місце».Коли благодійна організація працює прозоро, то це, звісно, добре. Але, якщо дотримуватися букви закону, то березанська місцева влада мала б співпрацювати з тими благодійними організаціями, які внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги в установленому Кабміном порядку. А Березанської міської благодійної організації «Фонд громади м. Березань» у ньому немає… Та й стосовно прозорості роботи фонду також є запитання, адже на сайті БО «Фонд громади м. Березань» не тільки відсутній річний звіт за 2015 рік, але немає жодного слова про збір гуманітарної допомоги, як і повідомлень про надходження коштів від підприємств, установ та організацій, які були перераховані на цільовий рахунок Березанської міської благодійної організації «Фонд громади м. Березань», зазначений у листі-зверненні за підписом міського голови.

Так-так, саме під камери глава Київської ОДА О. Горган робить власний піар для здобуття чергової сходинки по кар’єрній драбині

Та хіба мають значення такі «дрібнички», якщо контроль за веденням єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги так само як і за її розподілом має здійснювати на своєму рівні… Київська обласна державна адміністрація? Ось так у нас гармонійно все влаштувалося: чиновники виступають у ролі ініціаторів, виконавців та контролерів водночас. Грають із законом в піжмурки за власними правилами.

Замість післямови

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що Міністерство оборони України станом на 19 грудня не використало близько 4 млрд. грн. з 21,5 млрд. грн., виділених на матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України.

Між тим, 23 грудня, як і планувалося, «гуманітарний вантаж», в супроводі «чиновників-волонтерів» Київщини вирушив у напрямку Дніпра. Як зауважив голова Київської облдержадміністрації Олександр Горган, жодної копійки бюджетних коштів на закупівлю необхідних речей не було потрачено…

Джерело:

Реквієм по «Привату» та приватному бізнесу

Бентежить головне питання, чому саме вночі, з 18 на 19 грудня, на Свято Святого Миколая уряд зробив такий собі подарунок-сюрприз як націоналізація Приват-банку? А тиждень до цього бульдозерами розчавили цілий ринок, чи є в цьому зв’язок? Сьогодні завдано нищівного удару по праву приватної власності, немає більше Привату тобто приватної власності. Якщо, друзі, ви думаєте, що постраждали власники банку, то ви глибоко помиляєтеся.

Постраждала частина суверенітету нашої держави, а суверенітет — це не тільки територія і юрисдикція держави на цій території, що у нас забрали без опору практично. І це єдиний прецедент у світовій практиці після Другої світової війни. Суверенітет — це ще й те як ця юрисдикція працює і дотримується на фактично підконтрольний державі території. Тобто корупційна держава, де порушується його власне законодавство не можна в повній мірі назвати суверенною.

Йшла довга підготовка по вилученню власності у клієнтів банків через руйнування цих банків, так звана чистка. Тільки чистили в основному кишені вкладників і корпоративних клієнтів. При цьому пояснювали причини «виведення з ринку» цих банків. В основному це були «непрозорість власності,» кредитування пов’язаних осіб «,» порушення фінмоніторингу «, ну і звичайно фактичне зниження ліквідності, і фактичні проблеми з платоспроможністю.

Більшість виведених банків, були дійсно кептивними, це не займалися банківською діяльністю та обслуговували в основному інтереси власників. Але були і дуже професійні банки, із західним менеджментом, якістю банківських продуктів на найвищому світовому рівні.

Таким був Дельта, з масою міжнародних премій за успіхів. Всі напрацювання Дельти ушили в топку, і удар по клієнтам і банківській системі було завдано найпотужніший. Кредитні портфелі розвалили, софт, технології оцінки ризиків, найпередовіші у світі, проковтнуло суспільство. Далі воно спокійно ставало навіть на 25% державний банк — Хрещатик, який, до речі, ніколи високопрофесійної банківською діяльністю не займався і не мав просунутого менеджменту.

Вся ця політика по відношенню до банків призвела до катастрофічного рівня довіри до банківської системи за всю історію незалежності України. З банківської системи було вибрано до 100 млрд доларів США, це ті гроші, які пішли просто в готівку, що завдає колосальної непрямий збиток всій економіці країни.

Главу Центробанку хто тільки не тролів, вистачає навіть фактів справжнього кримінального переслідування зі справжніми постановами судів, Генеральної прокуратури, незліченної кількості депутатських запитів, почесні останні місця у світових рейтингах, незліченну кількість обґрунтувань економічних експертів нанесення шкоди банківській системі і економіці в цілому. Навіть публікація подібних обґрунтувань з фактами злочинів на міжнародному рівні. Але фігурант і нині там. Покровителі витримали весь цей тиск і ділової еліти і міжнародних партнерів. Адже фігуранту було призначене нанести головний удар, який і виконаний сьогодні.

Націоналізувати потрібно було кептивні банки, Дельту і всі інші банки, якщо вони не виконують зобов’язань перед клієнтами. Тільки ця причина є суттєвою для введення ТА. Клієнт банку повинен бути захищений в будь-якому випадку. Такий підхід має місце в стабільних економіках і його дотримуються як державні служби (на чолі з центробанком будь-якої країни), так і сама банківська спільнота. Але нашим «банкірам і бізнесменам» це ще не посил, захищати банківську систему. Кожен думає в районі власного носа і вірить більше офшорам, при цьому не здатний захищати свої інтереси системно, за допомогою створення ефективних представницьких органів.

Попередня «злочинна влада» також намагалася підібратися до Привату, але їй не спало на думку наносити такий удар по економіці і намагатися управляти найтехнологічнішим банком. Вона розуміла, що в банківському управлінні не розуміє нічого і подібні іграшки можуть поставити під загрозу їх власну владу. Ось і терпіла приват. Може треба було наполегливіше беспредельничать, тоді і майдан б не спрацював. Також згадуються слова Богомолець: «Та влада хоч лікарні НЕ чіпала». Ну а для цієї, лікарні — це дурниця :).

У порівнянні з попередньою «злочинна влада», також хочеться відзначити, то що пацани не гралися з курсом, розуму адже багато не треба щоб через непрозоре рефінансування і купівлю валюти правильними банками підзаробити. Так бюджетники сильно зубожіють, і все безпорадні й дуже бідні, пенсіонери і люмпен, якщо гривня буде різко девальвувати, а це — основа їх влади. Пацани забирали бізнеси у всяких розумників (практично у всіх), але економіку не розвалювали. Ці хлопці не засмучуються від такої нісенітниці.

Я вітаю всіх наших громадян з самим значним кроком до диктатури. Потужній удар по приватній власності відбувається під акомпонемент руйнування МАФів по всій столиці — це порушення права власності малих підприємств уваги на яких вже ніхто не звертає.

Багато сердобольних киян кажуть — розвели гадюшник, антисанітарія, обман клієнтів, давно треба було бульдозером знести. Ну так зносять, саме бульдозером, разом з руйнацією власності сотень приватних підприємців і втратою роботи тисяч найманих працівників. які хоч якось заробляли свої копійки. Завершальним кроком до диктатури має бути відміна єдиного податку. Підготовка до цього кроку вже йде давно.

Якщо ті «бізнесмени» які шляхом рейдерства отримали останнім часом чужі бізнеси або, ті «правоохоронці» що шляхом грабежу підприємств і наїздів на офіси ІТ компаній отримали гарні хабарі за припинення маскі шоу, або ішні «слуги народу», що задекларували гарні статки, та всі інші «успішні набувачі чужої власності» останнім часом думають, що вони виграли від вакханалії беззаконня яка триває останні 2 роки, то я не так не думаю.

Ваші статки оплачені кровью тисяч людей, таке майно навряд чи може принести щастя. Так само успішні бізнесмени, які справді своєю працею і талантом створили успішні бізнеси і підспівують діючому беззаконню обгрунтовуючи «очистку банків», або просто сидять тихенько, аби не чіпали, також до пори зможуть сидіти тихенько. Якщо в країні не захищено власність то і ваша власність під загрозою. Це аксіома — об’єктивний суспільний закон.

Але, незважаючи на вищезазначені речі хочу сподіватись на розум, терпіння і зваженість нашого суспільства і людей, які сьогодні демонструють зрілість на відміну від клептоманів біля влади, які самі отримають те що посіяли, так само за об’єктивним суспільним законом.

Всеж дуже смішно чути розмови про приватизацію державної власності яка управляється неефективно і генерує величезні збитки (за словами самих представників влади і згідно фактів), враховуючи навіть розмови про приватизацію Ощадбанку, при цьому, ця неефективна влада націоналізує самий ефективний в управлінському сенсі банк, який доречі, завдяки професійності тримав удари на банківську систему протягом останніх 2,5 років і обслуговував якісно мільйони клієнтів. Все буде добре! Спокій — це головне. 

Джерело:

У Кривому Розі звіряче побито спецкора НВ Анатолія Руденка

Особа, яка стоїть навпроти журналіста і правозахисника Анатолія Руденка, якось пообіцяла «віддати своє життя», щоб була свобода слова. Але поки що віддають за цю саму свободу слова українські журналісти…

Напередодні Дня прав людини в Кривому Розі, 9 грудня ввечері, жорстоко побили спецкора «Нашої версії», відомого правозахисника Анатолія Руденка. По-звірячому побили біля під’їзду будинку, де мешкає пан Анатолій. Нападників було двоє, в якості зброї вони використовували залізні прути, якими і били журналіста. В результаті у нього розсічена голова, він втратив багато крові. Лікарі діагностували ще й перелом руки і скроневої кістки. Журналіста-правозахисника в шоковому стані госпіталізували в другу міську лікарню, де і надали медичну допомогу.

Оскільки зловмисники не затримані і є загроза життю Руденка А.П., а правоохоронні органи не здатні забезпечили його безпеку, було вирішено забрати нашого колегу з лікарні в більш надійне місце. Можливо злочинці бажають довести справу до кінця…

Це не перший напад на Руденка. Так, 27 листопада 2014 року його намагалися вбити, таким же способом, також ударили по голові, завдали йому тяжкі тілесні ушкодження.

21 липня цього року, на нього напали з ножем. Подія трапилася біля його будинку в день, коли Руденко з однодумцями пікетували Дзержинський районний суд.

Анатолій Руденко активно займається правозахисною діяльністю. Зокрема, в цьому році він організовував пікети судів і відділків поліції, виступаючи проти корупції в правоохоронних органах.

Нині Анатолій Руденко на громадських засадах допомагає одній зі сторін у судовому позові за спадок криворізького бізнесмена. Друга сторона в справі – колишній співробітник одного з райвідділів поліції Кривого Рогу, а нині – співробітник центрального апарату Національної поліції в Києві.

Після замаху до «НВ» звернулась Фролова Людмила Миколаївна:

«Я, Фролова Людмила Миколаївна, подаю заяву в Жовтневий (Покровський) РВ КМУ м. Кривого Рогу. По факту замаху на вбивство мого представника Руденка Анатолія Петровича, якому в судовому засіданні 01.12.2016 року в Жовтневому районному суді у судді Ваврушак були прямі погрози від Москаленка Олега, який неодноразово погрожував зі своєю сестрою, Леміш Руженою Леонідівною, працівником поліції, на теперішній час підполковником поліції, яка є старшим слідчим в особливо важливих справах м. Києва. Скориставшись тяжкою хворобою онкологічно хворого Фролова Володимира Ілліча (4-та стадія раку), який був на сильнодіючих наркотичних препаратах, захопила його майно. Справа розглядається у Жовтневому районному суді вже 7 років. Об’єкти померлого Фролова В.І. кришуються поліцією та податковою інспекцією. Захопленими об’єктами – магазин на вул. Тухачевського, 6 та перукарня «Європа» на вул. Товстуновського, 2/12 – користуються Олег Москаленко та Тетяна Москаленко (родичі Леміш Р.Л).

09.12.2009 року Руденко публічно оголосив ці факти органам влади. Повідомляю вам, що попереднім адвокатам, які вели справу у Жовтневому районному суді та з якими було укладено договір по захисту Фролова Є.В (сина) у суді, погрожували фізичною розправою.

Адвокат Чернеш Дмитро Сергійович, вулиця Курчатова, 7/3 повідомив, що до нього в адвокатську контору приїхали на чорній «Волзі» Олег Москаленко та Ружена Леміш та погрожували йому за те, що він представляє інтереси Є.Фролова.

Наступний адвокат, Пупишев Микола Олександрович, який надавав правову допомогу у суді та представляв інтересери Фролова Є.В., зник з усіма документами. Про це було повідомлено в Жовтневий РВ. Копія заяви додається.

Через деякий час, Фролову було підкинуто конверт з усіма документами, які були в адвоката Пупишева та записка, надрукована на його машинці.

Це я стверджую, тому що раніше подані від нього заяви були надруковані таким самим шрифтом. Орфографія та пунктуациія автора збережені: «В начале декабря ко мне подходили трое мужчин спортивного телосложения. Требовали, с серьёзными угрозами, что бы я прекратил какое-либо общение с Фроловыми. Следят за мной, проверял. Я имею детей, семью, бизнес… Я не могу рисковать этим ради 3 тыс. грн., тем более, что некоторые неприятности относительно Вашего дела со мной уже случились. Надеюсь, что Вы меня поняли».

Це має пряме відношення до справи, яку на даний момент веде Анатолій Руденко. Москаленко погрожував мені, Фроловій Людмилі Милолаївні, про що я повідомляла Жовтневий райвідділ поліції, на що мені була надана наступна відповідь:

Днями Руденко, мав зробити розсилку інформації по цій справі в ЗМІ.

Хто саме стоїть за нападом на Анатолія Руденко, достеменно невідомо. Охочих помститися безкомпромісному журналісту-правозахиснику є досить багато, особливо в умовах впевненості у безкарності. Адже жодний напад на Руденка так і не був розкритий поліцейськими.

Джерело:

Ликвидация под видом реорганизации, как госрейдеры от МОЗ поглощают прибыльную киевскую медсанчасть № 18

Диверсия от МОЗ или почему разрушают прибыльные предприятия в пользу агрессора? Ни для кого не секрет, что сегодня в Украине происходит настоящая вакханалия с рейдерскими захватами коммерческих предприятий, государство и правоохранительная система не справляется с потоком обращений разоренных заявителей.

Со своей стороны, законодательно не успевает реагировать на подобные методы передела собственности в стране. Вместе с тем, отмечаются случаи где государственные структуры не прочь позариться на лакомые кусочки прибыльных организаций, разрушая устойчивые системы в том числе наносится вред обороноспособности страны.

В редакцию УкрПресс поступила информация от ряда встревоженных предприятий о том, что со стороны министерства охраны здоровья идет наступление на ГП «Специализированную медико-санитарную часть № 18».

Операция – ликвидация под видом реорганизации

Предприятие уже 13 лет работает как реформированное учреждение здравоохранения на рынке медицинских услуг и имеет уникальный опыт. А теперь шустрые чиновники из МОЗ положили глаз на прибыльную организации и готовятся ее поглотить, а как это сделать?

Простым захватом или расформированием не получится, боятся шума и это не устраивает заинтересованную сторону, а как же это провернуть. И придумали простую схему, нужно состряпать банальный приказ о реорганизации, который приведет к чистой ликвидации, простая казуистика, а эффект 100%!

В частности, стал достоянием гласности документ – Поручение МОЗ

Поручение от 12 октября 2016 года за № 144 и гласит следующее: с целью системы общественного здоровья и организационно-правовых мероприятий деятельности госучреждения «Центра общественного здоровья МОЗ Украины»

1. Подготовить приказ МОЗ Украины про реорганизацию ГП «Специализированная медико-санитарная часть № 18 МЗ        Украины» путем присоединения к Госучреждению Центру общественного здоровья.

Иными словами, под соусом реорганизации идет полная ликвидация и растворение активов в чьих-то карманах! (Здание на Петровке и земельный участок).

Со своей стороны, Медсанчасть – 18, является прибыльным предприятием, не получает дотаций и иной помощи от государства и выполняет свои функции по медицинскому обслуживанию сотрудников, свыше трехсот предприятий, в том числе оборонной отрасли. Кроме того, имеет собственный уникальный опыт современной страховой медицины по обслуживанию клиентов — юрлиц.

·         МСЧ- 18 платит налоги, всего до 2 млн гривен в год в бюджет государства, выплачивает заработную плату около 100 сотрудникам, проводит другие необходимые платежи, имеет 100 % положительное сальдо;

·         В 2015 МСЧ № 18 занимает 10-е по Киеву и 14-е по Украине место по результатам финансово-хозяйственной деятельности среди предприятий и структур всех форм собственности;

·         Медсанчасть № 18 обслуживает ряд, совместных, стратегических и ведущих организаций Украины, свыше 300-т, в частности: оборонное предприятие «Маяк», Национальный банк Украины (НБУ), Компанию «Энергоатом Украины», АО «Чинбар», Завод «РИАП», КГГА, Первый столичный хлебокомбинат, компанию «МаК Дональдз», система гипермаркетов «Ашан» и ряд других.

30 лет с «Маяком» и Майдан в помощь

Госакт по введению в эксплуатацию здания медсанчасти подписан представителем застройщика оборонного предприятия «Маяк», еще 30 сентября 1986 года (прошло ровно 30 лет). В конце 2002 года здание медсанчасти передали МОЗу при условии постоянной деятельности организации по обслуживанию промышленности. Однако как оказалось вместо слаженной работы все получилось наоборот.

Предыдущая попытка захвата была два года назад. Тогда помог Майдан и к тому времени министр здравоохранения Мусий отменил приказ о ликвидации (реорганизации).

Центр общественного здоровья и нездоровый интерес к МСЧ № 18

Центр общественного здоровья бюджетная организация, которая занимается исключительно профилактической и просветительской деятельностью в сфере охраны здоровья. Вместе с тем, при создании Центра общественного здоровья МОЗ Украины, который кстати присоседился на арендованных территориях МСЧ №18.

Однако в дальнейшем ЦОЗу было выделено помещение в центре Киева на Подоле по адресу: ул. Ярославская, 41.  это шестиэтажное здание в прошлом Центральная СЭС МОЗ Украины. Площадей для размещения Центра достаточно, но туда почему-то они не торопятся переезжать, а по всей видимости задумали остаться на Петровке, а для этого придумали приказ о реорганизации, то есть поглощении и ликвидации МСЧ № 18.

Возмущенный коллектив и скромное молчание министерства

В ответ на проект решения МЗ Украины, возмущенный коллектив предприятия обратился в Комитет Верховной Рады Украины по вопросам здравоохранения с требованием отменить указанное решение. В частности, в обращении указывается, что Министерство, как высший орган управления государственным имуществом имеет право на проведение реорганизации и ликвидации предприятия.

Вместе с тем для этого необходимо иметь серьезные недостатки в работе указанного предприятия: задолженность неплатежеспособность, убыточность. Таких причин нет, а наоборот предприятие показывает свою финансовую успешность.

Перед принятием любого решения вопрос изучается. Нас даже никто не поставил в известность и не пригласил для выяснения кто мы, что мы, что делаем, как финансируемся и т. д – сетуют возмущенные сотрудники предприятия. Мы считаем это неуважение к медицинскому коллективу.

И.О Министра здравоохранения Ульяна Супрун и профильный руководитель по Министерству Александр Линчевский игнорирует обращения по непонятным причинам. Первая просто «Не принимает», второму передали обращение через вторые руки и получил лаконичный ответ от замминистра — «Разберемся!»

А одна из инициаторов подобного решения Минздрава Украины зам министра Сивак Оксана Васильевна вопросительно заявила следующее — «А чем вы вообще занимаетесь? Ведь рабочие предприятий могут обращаться в территориальные поликлиники».

Организации, которые в договорных отношениях с МСЧ — 18 глубоко обеспокоены политикой МОЗа и со своей стороны обращаются в различные инстанции с требованием немедленно отменить подобные провокационные попытки и нормализовать ситуацию. В частности, нардеп Ольга Богомолец со своей стороны держит данный вопрос на контроле и помогает в его в правовом поле.

СПРАВКА: о состоянии организации оказания медицинских услуг Государственным предприятием «Специализированная медико-санитарная часть № 18 МЗ Украины».

Государственное предприятие «Специализированная медико-санитарная часть № 18 МЗ Украины» (согласно Устава — это лечебно-профилактическое учреждение) создано приказом № 17 МОЗ Украины от 17.01.2003 г, Расположенное по адресу: 04073, г Киев — 73, проспект Степаны Бандеры. ГП СМСЧ № 18 МЗ Украины учреждено на основе госсобственности и подчинено Министерству охраны здоровья Украины. В своем составе и на балансе предприятие имеет два сооружения: поликлинику и трансформаторную подстанцию ТП 4895, которые расположены на земельном участке общей площадью 6698 кв.м.

ГП СМСЧ № 18 МЗ Украины выполняет оказания медицинской помощи работникам более 100 предприятий, организаций, клиентам страховых компаний, проводит медицинские комиссии работников определенных категорий: работающих во вредных условиях труда, на право управления транспортными средствами, на владение и пользование оружием, выдачи разрешений на занятие должности государственного служащего, оформление личных (санитарных) книжек.

Производственная деятельность предприятия осуществляется на основе полученных: лицензии на медицинскую практику Серия АГ № 601397 от 31.05.2011 г.. И аккредитационного сертификата Серия МЗ № 012553 от 22.10.2015 г.

В качестве примера с предприятием сотрудничают: Оборонное предприятие стратегического значения «Маяк»; Национальный банк Украины (НБУ); Киевская городская государственная администрация (КГГА); компания «Ашан»; «МаК — Дональдз»; Броварская птицефабрика; Первый столичный хлебокомбинат и другие.

При этом также необходимо отметить что ГП СМСЧ № 18 МЗ Украины является клинической базой Национального медицинского университета им. А.А. Богомольца (соглашение № 251 от 16.09.2005 г..) И учебной базой Национальной академии после дипломного образования им. П.Л. Шупика.

Кадровая ситуация: по штатному расписанию 90,75 должностей, в т.ч. врачей — 25,75; медицинский персонал с неполным высшим образованием — 23,75; младший медперсонал — 13,75. Занято врачебных должностей — 96,0%, должностей медицинского персонала с неполным высшим образованием — 87,4%.

Работают: мужчины — 17,5%, женщины — 82,5%. Средний возраст медицинского персонала составляет 53,2 лет. Аттестовано: врачей — 100,0%, медицинского персонала с неполным высшим образованием — 94,0%. Прием пациентов проводится по 18-ти лекарственным специальностям.

В медсанчасти работают 1- доктор медицинских наук и 2 — кандидата медицинских наук. За 9 месяцев текущего года медицинские услуги получили 21936 рабочих предприятий.

Деятельность предприятия направлена на выполнение основных показателей финансового плана, который утверждается ежегодно министерством здравоохранения Украины.

ГП СМСЧ № 18 МЗ Украины не имеет бюджетной поддержки и 100% находится на самофинансировании.

Основные источники доходов:

1.      Оказание медицинской помощи — 25,3%;

2.      Проведение медицинских осмотров определенных категорий работников — 50,4%;

3.      Работа дневного стационара — 4,2%;

4.      Проведение бактериологических исследований — 10,0%;

5.      Технические договора — 1,7%;

6.      Аренда — 5,2%;

7.      Услуги по стерилизации — 0,1%;

8.      Рентгенологические услуги — 1,4%;

9.      Другие — 1,4%.

Структура расходов:

1.      Фонд заработной платы — 62,8%

2.      Энергоносители — 11,9%

3.      Хозяйственная деятельность — 25,3%

По результатам финансово-хозяйственной деятельности среди предприятий и структур всех форм собственности (кроме бюджетных) в направлении «медицинская практика» ГП СМСЧ № 18 МЗ Украины занимает:

— 2011-2012 гг. 9-е в Киеве; 23-е место в Украине.

— 2013 г. 23-е место в Украине.

— 2013-2014 гг. 10-е в Киеве; 14-е место в Украине.

— 2015 10-е в Киеве; 14-е место в Украине.

— 2016 г. 12-е место в Украине.

ГП СМСЧ № 18 МЗ Украины по выплате заработной платы, уплате налогов, обязательным платежам в бюджеты, взносов в целевые фонды, платежам за энергоносители задолженности нет.

Основные вопросы в работе: увеличение доходной части, улучшение материально-технической базы. В текущем году построена и введена в эксплуатацию котельная для отопления здания предприятия. При этом стоимость отопления ниже на 20% по сравнению с АК «Киевэнерго».

Эффективности использования государственного имущества и прибыли, а также имущественного положения государственного предприятия «Специализированная медико-санитарная часть № 18 МОЗ Украины», которые учитываются при заключении контракта с руководителем предприятия, находящегося в государственной собственности.

Прибыль за 9 месяцев 2016 года составила 75 % годового плана!

Показатели эффективности использования государственного имущества, прибыли и имущественного состояния предприятия свидетельствует о положительных результатах деятельности ГП «Специализированная медико-санитарная часть № 18 МОЗ Украины» по выполнению финансового плана несмотря на сложную экономическую ситуацию в государстве.

 Источник: http://www.ukrpress.info/2016/12/08/likvidatsiya-pod-vidom-reorganizatsii/