Кожен п’ятий. Як в Україні карають за економічні злочини та що з цим робити?

Минулий рік став першим з часів Революції Гідності, коли Україна змогла продемонструвати хоч і незначний, проте все ж таки ріст економіки. Так, за даними статистики, ВВП країни в порівнянні з 2016 роком зріс на 2%. Інфляція при цьому становила 13,7% проти 12,4% за рік до того. Втім це не заважає Кабінету Міністрів давати оптимістичні прогнози на 2018 рік – зростання вітчизняної економіки на рівні 3% та зниження інфляції до 9%.

Вадим МЕЛЬНИК, співавтор концепції створення Служби фінансової безпеки України

Експерти ж такої впевненості чиновників аж ніяк не поділяють. Мовляв, інфляція і минулого року теж планувалася меншою, ніж 13%, а зростання економіки буде залежати від виконання вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ). Від чого ж сьогодні насправді залежить стан економіки в Україні? Невже тільки від зовнішніх фінансових вливань? І що негативно впливає на подальший розвиток економічного сектору?

Юрій ГАРУСТ, доктор юридичних наук

Найбільшим ризиком, на думку багатьох вітчизняних та іноземних фахівців, є високий рівень тінізації й криміналізації. Причина – деформоване державне регулювання та безпрецедентний тиск корупції на бізнес, що утворив кримінально-кланову систему розподілу суспільних ресурсів в Україні. Саме ці негативні чинники призвели до глибокої економічної кризи, виснаження фінансових ресурсів держави та зниження рівня життя населення.

Саме через це (а не через проблему газових тарифів, як люблять писати у багатьох ЗМІ) провідні фінансові інституції світу тимчасово призупинили кредитування України.

Так, у 2017 році з чотирьох очікуваних нашим урядом траншів від МВФ ми отримали лише один. Кількість прямих інвестицій в Україну склала близько 2,3 млрд. дол. – тобто знизилась більш як на 30% в порівнянні з 2016 роком. Та й в 2018 році очікування на їх збільшення, скоріш за все, марні. Що це означає? Тільки те, що залишившись без зовнішньої допомоги, українська економіка в результаті стане зі своїми проблемами один на один. І буде змушена спиратися лише на внутрішні ресурси.

Саме зараз наше суспільство підійшло до чіткого розуміння: ключовою умовою виходу економіки України з кризи стає робота над її безпекою. Нам терміново необхідно привести діяльність інститутів державної влади до такого стану, при якому забезпечується гарантований захист національних інтересів. Тільки так ми зможемо зберегти стійкість до загроз та досягти високої конкурентоспроможності у світовому економічному середовищі. І саме це стане поштовхом до сталого та збалансованого зростання вітчизняної економіки.

Подолання економічної кризи в умовах зовнішньої агресії є одним з пріоритетів політики забезпечення економічної безпеки держави.

Досягти цього можливо лише шляхом системної протидії організованій економічній злочинності та тінізації економіки. Як? Зібравши докупи усі спроможності фінансових, податкових, митних та правоохоронних органів – аби ефективно і чесно працювати над виявленням активів організованих злочинних угруповань та їх конфіскацією. Такий підхід уже в найближчій перспективі здатен знову «закохати» український бізнес у легальні схеми та обов’язкову сплату податків у державний гаманець.

Консолідація – цей термін сьогодні навіть не розглядається силовими відомствами країни, кожне з яких має свій «економічний нахил».

Завдання протидії економічній злочинності відповідно до українського законодавства та наданих компетенцій виконують співробітники відповідних підрозділів Генеральної прокуратури України (ГПУ), Служби безпеки України (СБУ), Міністерства внутрішніх справ України (МВС), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та податкової міліції Державної фіскальної служби (ПМ ДФС). І дійсно – співробітники цих правоохоронних органів попереджують, виявляють та проводять досудове розслідування злочинів, які зібрані в окремий розділ 7 Кримінального кодексу України «Злочини у сфері господарської діяльності», які досить часто називають «економічними злочинами». Іншими словами, саме ці норми кримінального законодавства України, зібрані в окремий розділ, охороняють вітчизняну економіку.

Станом на 1.01.2018 року до цього розділу входить 34 злочини, нормами яких охороняються суспільні відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності, та за порушення яких законодавством України передбачено кримінальну відповідальність.

Відповідно до відомостей державної статистичної звітності 1 СЛ, яку веде Генеральна прокуратура України, у 2016 році переліченими вище правоохоронними органами розслідувалось 9735 кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за вчинення злочинів вказаної категорії, а в 2017 році – 8740, що майже на 1 тис. кримінальних проваджень менше.

Як так? Чому кількість відкритих справ щорічно зменшується? Адже рівень тіньової економіки в Україні стабільно росте, складаючи на сьогодні, за різними джерелами, вже близько 55-60%? Чому правоохоронці «не помічають» економічної кризи та падіння інвестиційної привабливості?

Питання риторичне – з огляду на статистику розслідування економічних злочинів та доведення вини правопорушників, що їх здійснили. Так, слідчими усіх правоохоронних органів в 2017 році закінчено та з обвинувальними актами направлено до суду 1833 кримінальні провадження вказаної категорії, або лише 23% від загальної кількості.

Висновок тут простий. Фактично, лише кожний п’ятий злочинець, що скоїв економічний злочин, отримав покарання.

Що ж відбувається? Невже в умовах зовнішньої агресії та критичного погіршення динаміки соціально-економічного розвитку Україні не потрібен захист економіки, наповнення бюджету, підвищення зарплат та пенсій, повноцінне забезпечення Збройних Сил? З яких причин ігнорується реальна можливість убезпечитись від втрат майже чверті економічного потенціалу? Навіщо йде гра у «відкриванки-закриванки» справ тоді, коли в державі масово банкрутують фінансові установи, згортається промислове виробництво, майже щодня проходять рейдерські захвати підприємств та вчиняються різноманітні оборудки з державними фінансами? Та найголовніше – ні в кого у нашій країні запитати: чому українська економіка є найкримінальнішою в Європі та хто відповідає в Україні за її безпеку?!

Якщо більш детально проаналізувати стан боротьби з економічною злочинністю в Україні за останній рік, викривається її досить однобока направленість. Так, у 2017 році майже 75% (6625 кримінальних проваджень, КП) всіх викритих економічних злочинів у державі кваліфікувалися за 6-ма з 34-х статей, що вміщає відповідний розділ Кримінального кодексу. Ось ілюстрація:

– стаття 199 КК України «Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів» – 1585 КП (18%);

– стаття 213 КК України «Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом» – 1325 (15%);

– стаття 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» – 1282 (15%);

– стаття 205 КК України «Фіктивне підприємництво» – 844 (9%);

– стаття 204 КК України «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних  товарів» – 812 (9%);

– стаття 203-2 КК України «Зайняття гральним бізнесом» – 777 (9%).

Проте із загальної кількісті закінчених кримінальних проваджень (1833) за вищевказаними шістьма статтями КК України направлено до суду з обвинувальними актами 1183 (65%). При цьому серед пріоритетів наших силовиків у 2017 році не виявилось правопорушень щодо нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету, передбачених статтею 210 КК України. Виявлено лише 34 (0,3%) таких правопорушень, а скеровано до суду з обвинувальним актом усього 3 кримінальні провадження.

В минулому році злочинів, пов’язаних з рейдерським захопленням підприємств (ст.ст. 206 та 206-2 КК України), про факти яких ми щодня чуємо від ЗМІ, виявлено аж 315 (3%) та 99 (1%) відповідно. При цьому вину злочинців було доведено лише в 6-ти випадках – це трохи більше 1%. Але ж це саме ті норми кримінального законодавства, що охороняють легальний бізнес в Україні! Той «білий» бізнес, що наповнює державний бюджет.

Проте ще сумніше виглядають результати роботи наших правоохоронців у сфері захисту вітчизняного фондового ринку. Так, за 6-ма статтями Кримінального кодексу України, які охороняють суспільні відносини, що виникають під час діяльності емітентів фондового ринку України, всіма вітчизняними правоохоронними органами протягом 2017 року викрито аж 7 злочинів вказаної категорії, а до суду не направлено жодного закінченого кримінального провадження з обвинувальним актом. І це – саме в той час, коли в Україні діють десятки організованих злочинних груп, що займаються фінансовими махінаціями на фондовому ринку. Саме тоді, коли український ринок «сміттєвих» цінних паперів з необґрунтовано завищеною капіталізацією, за оцінками різних експертів, обраховується сотнями мільярдів гривень.

Не набагато кращими є результати діяльності правоохоронців із захисту банківського сектору економіки, запобіганню шахрайським діям з фінансовими ресурсами та незаконній приватизації державного й комунального майна.

Усе вищеописане наводить на одну думку. В Україні просто нікому займатися системним захистом економіки. Жоден правоохоронний орган не володіє цілісною картиною – не лише того, що відбувається у тіньовому секторі, а й навіть стану справ у сфері розслідування економічних злочинів. Боротьба з економічною злочинністю носить вибірковий та популістичний характер.

Ми впевнені: щоб зрушити з місця та розпочати реальну роботу, спрямовану на захист української економіки від зовнішніх та внутрішніх посягань, яку підтверджує досвід багатьох розвинених іноземних країн, українському суспільству потрібен єдиний правоохоронний орган.

Саме він буде відповідати за економічну безпеку держави, забезпечуючи необхідний рівень боротьби з економічною злочинністю. Для цього він повинен мати всю необхідну базу – як законодавчу, так і матеріальну. І обов’язкова для нього – реальна можливість застосовувати інноваційні аналітичні та оперативно-розшукові механізми викриття правопорушників, що скоїли злочин у сфері публічних фінансів, а також проведення досудового розслідування всіх злочинів, які містяться в розділі 7 Кримінального кодексу України «Злочини у сфері господарської діяльності».

Вадим МЕЛЬНИК,

Юрій ГАРУСТ

Правление ФССУ незаконно массово увольняет специалистов

В пресс-центре ИА «ЛигаБизнесИнформ» (ЛИГА) состоялся круглый стол, посвященный проблеме незаконных увольнений сотрудников Фонда социального страхования. Главный акцент был сделан на случаях в региональных отделениях ФССУ, а также на поиске эффективных вариантов решения данной проблемы, - передает Лига.

Полное видео круглого стола: https://www.facebook.com/pressroomLBI/videos/1535318039899470/

В частности, участники круглого стола предложили ряд инициатив, которые позволят проверить и проконтролировать деятельность Фонда социального страхования.

Во время мероприятия были заслушаны обращения трудовых коллективов региональных управлений Фонда относительно незаконного увольнения специалистов, беременных, с инвалидностью, на содержании которых находится лицо с аналогичным социальным статусом и выплат заработных плат вдвое меньших, чем указаны в штатном расписании и т.д.

Председатель собрания Дмитрий Сарьян, представитель Всеукраинского профсоюза работников наземного, водного и авиационного транспорта, рассказал присутствующим о ряде обращений в Генеральную прокуратуру относительно деятельности Фонда с декабря 2017 по январь 2018.

Участники круглого стола рассказали о сокращениях в Фонде социального страхования, и как это отразилось на его деятельности.

Как отметили выступающие, в целом по системе Фонда на сегодняшний день сокращено 35% работников. Однако их увольнение вызывает сомнение. «Нас волнует, как наша личная судьба, людей, которые потеряли возможность заработка, так и судьба Фонда. Ведь люди проработали многие годы в Фонде, внесли свой вклад, чтобы в Украине была создана мощная система социального страхования», - подчеркнул бывший работник ФСУ Александр Леонов.

«На сегодня кому-то захотелось и сократили. Интересно было бы спросить у кого-нибудь из членов Правления (ФСУ, - ред.): было ли какое-то финансово-экономическое обоснование такого решения?» - сказал он.

В ходе круглого стола были продемонстрированы обращения, касающиеся увольнений со всех регионов страны. Также была подвергнута критике сама работа Фонда, указано на то, что сокращения могут иметь негативное влияние на деятельность ФСУ, в соответствие с возложенными на него функциями.

Представители также проинформировали о том, что Фонд до сих пор не отчитался об использовании средств за 2017 год. Речь идёт о 16 млрд. гривен страхователей и застрахованных лиц. Требование о предоставлении отчета общественность направила директору ФССУ Евгению Баженкову еще 22 декабря 2017 года.

«Каждый украинец имеет право знать на какие нужды были потрачены его средства. Поэтому требование к Фонду отчитаться о финансовой деятельности вполне законно», — отметил Дмитрий Сарьян.

По завершении мероприятия участники проголосовали за создание рабочей группы с участием уволенных работников, членов профсоюзных организаций. Было принято решение направить соответствующие обращения относительно сложившейся ситуации в профильные организации, учреждения, в том числе госорганы. Также положительно была проголосована инициатива относительно начала процедуры общественной экспертизы деятельности Фонда социального страхования.

З`явились подробиці закону про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ)

Законопроект про створення в Україні Національного бюро фінансової безпеки ще до своєї офіційної реєстрації в парламенті встиг обрости неймовірною кількістю чуток та спекуляцій. Цей «інформаційний потік» може стати на перешкоді формуванню в суспільстві чіткого сприйняття основних засад Закону України «Про Національне бюро фінансової безпеки». З метою припинення подальших «здогадок» та хибних висновків, пропонуємо вашій увазі ключові положення законопроекту, що стали базовими при його написанні.

1. Завданням НБФБ є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом захисту державних фінансів на вході до бюджету, при розподілі бюджетних ресурсів, протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, виявленню та розшуку активів, одержаних від підслідних економічних  злочинів.

2. Новий орган - рівновіддалений від усіх державних інституцій. Це зроблено з метою виключення фактору впливу в його діяльність та мінімізації корупційних ризиків.

3. З метою захисту бізнесу від необґрунтованого втручання у господарську діяльність, необґрунтованого кримінального переслідування та зниження корупційних ризиків, у роботі НБФБ будуть застосовуватись так звані запобіжники – фільтри для інформації, що надходить до правоохоронного органу. Зокрема, це стосується підстав для початку кримінального провадження.

4. НБФБ підзвітний ВРУ. Пропонується Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики та Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

5. Злочини, пов’язані з захистом публічних фінансів, будуть підслідними виключно НБФБ.

6. Система відбору кандидатів на посади до НБФБ здійснюватиметься конкурсною комісією.

7. Законопроект пропонує законодавче закріплення права Національного бюро на формування власних та отримання доступу до інформаційних масивів інших державних органів з метою їх аналізу, онлайн-моніторингу ризиків та забезпечення аналітичним продуктом органів досудового розслідування, формування рекомендацій для органів влади при виявленні ризиків та загроз господарським та іншим суспільним відносинам.

8. Формування процесу досудового розслідування базуватиметься на ILP моделі (Intelligence Led Policing), керованій аналітикою. В основу процесу прийняття управлінських рішень ляже система аналізу ризиків та загроз (на прикладі європейського досвіду).

9. На НБФБ покладено виконання кримінально-процесуальної, оперативно-розшукової та адміністративної функцій.

       10.  Модель боротьби з кримінальними проявами передбачатиме:

а) Боротьбу з системними кримінальними проявами у сфері економіки шляхом:

-  підготовки рекомендацій органам влади з усунення фінансового та правового підґрунтя щодо існування системних кримінальних схем;

-    руйнування системних схем вчинення злочинів та кримінальної інфраструктури, що їх обслуговує;

-     виявлення, розслідування злочинів та притягнення до відповідальності членів організованих злочинних угрупувань, причетних до функціонування галузевих, міжгалузевих та транснаціональних кримінальних схем.

      б) Запровадження інститутів з особливого порядку кримінального переслідування у  разі відмови особи від подальшого вчинення фінансових злочинів, відшкодування спричинених збитків та стимулюванням добровільної сплати податків.

   в) Боротьба з несистемними злочинами у сфері економіки буде здійснюватися тільки на другому етапі реформування НБФБ. Поетапне розширення підслідності відбуватиметься наступним чином. І-й етап передбачатиме концентрацію уваги на системних злочинах (2-3 роки). На ІІ-му етапі передбачено поступове розширення підслідності іншими злочинами у сфері господарської діяльності – але тільки у разі запровадження спрощеної системи досудового розслідування, прийняття Закону України «Про кримінальні проступки», а також набуття співробітниками нового органу досвіду з виявлення та розслідування злочинів за ILP моделлю. 

11. Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників НБФБ, які повинні мати базову вищу освіту, здійснюватиметься у тренінговому центрі. Учбовий процес при цьому максимально інтегрується у практичну діяльність: на початковому етапі – за сприяння західних експертів, з поступовою їх заміною власними спеціалістами. Навчання провадитиметься у вигляді тренінгів, з використанням кейс-методів для вирішення типових ситуаційних завдань, наступною екзаменацією та отриманням права здійснювати окремі види діяльності, окреслені компетенцією штатної посади. 

12. НБФБ створюється як автономний правоохоронний орган – з метою мінімізації ризиків, що унеможливлюють виконання покладених на орган завдань. Серед них – виникнення конфлікту інтересів з іншими правоохоронними та контролюючими органами. НБФБ структурно охоплюватиме розвідувально-аналітичний, слідчо-оперативний блоки (детективи, оперативно-пошукові та оперативно-технічні підрозділи, кримінальну розвідку), службу Державного фінансового моніторингу, підрозділи власної та кібербезпеки, підрозділи фізичного захисту, експертний підрозділ. Національне бюро базуватиметься на дворівневій системі управління (центральний апарат та територіальні управління).

13. Створення НБФБ передбачає зміну підходів та надання нового змісту кримінальній розвідці, поєднуючи її з кримінальним аналізом. Це дозволить отримувати інформацію та сліди злочинів з джерел, до яких немає вільного доступу чи відсутня можливість отримати такий доступ у відкритий спосіб.

14. Створення НБФБ передбачає модернізацію та оптимізацію роботи ДФСУ – задля використання автоматизованих ризико-орієнтованих методів роботи, а також вирішення питань щодо координації окремих питань контролю і перевірки.

15. НБФБ створюється як новий орган наділений виключною компетенцією боротьби з економічними злочинами. Його створення супроводжується процесами ліквідації податкової міліції, а також частковим обмеженням компетенцій Національної поліції МВС України та СБУ в питаннях боротьби зі злочинами у сфері економіки.

Однак треба усвідомлювати головне: наявність самого законопроекту та, сподіваємося, у майбутньому і закону – не є гарантією того, що новий орган запрацює сам собою. Майбутні керівники НБФБ повинні чітко усвідомлювати нову філософію організації його діяльності, бути відкритими до навчання, будувати роботу підлеглих за двома напрямами: креативним (з урахуванням творчих здібностях осіб та їх здатності продукувати принципово нові ідеї) та проактивним (що передбачає вільний, незалежний вибір людиною власної реакції на ті чи інші події).

Прийшов час відмовитись від застарілих підходів. Система організації діяльності нового органу має бути побудована на принципово нових засадах. А це означає, що вже в перші дні після прийняття Закону України про «Національне бюро фінансової безпеки» виникне потреба у розробці (саме розробці – раніше аналогу діяльності у такій спосіб у нас не було) відомчих наказів, протоколів та методологій вже за окремими напрямами роботи, основаними на базових положеннях нового закону.

В’ячеслав НЕКРАСОВ, Вадим МЕЛЬНИК

Дело николаевского предпринимателя Титова основывается на слухах городских сумасшедших, - адвокат Войченко

Дело Титова для Украины стало одной из самых топовых тем. О том, что Николаевская область в августе прогремела на всю страну задержаниями и массовыми обысками у влиятельных бизнесменов, знал каждый в городе, и не только в городе, но и в Украине, и даже далеко за ее пределами.

- Последние полгода в Николаеве у многих на слуху дело Титова, которого громко «принимали» правоохранители, при этом назвав николаевского бизнесмена организатором ОПГ. Как результат, Михаила Титова и его подельников отправили в Мариуполь. Наблюдая за судебными процессами, многих ответов нет, и в связи с этим возникает еще больше вопросов. Вы как сторона защиты Михаила Титова, развейте мифы, и давайте расставим с вами все точки над «і».

Сергей Войченко: Более глупой ситуации, чем с этим делом, не было и нет. Нынешняя деятельность прокуратуры далека от законности. Начнем с того, что ни одно из преступлений, которые инкриминируются нашим клиентам, согласно Уголовно-процессуального кодекса Украины, не подследственно органам прокуратуры.

- Объясните что вы имеете в виду.

Сергей Войченко: Согласно положениям Уголовно-процессуального кодекса Украины, все эти преступления, которые на сегодняшний день инкриминируются нашим клиентам, являются подследственными органам Национальной полиции. Уголовное производство изначально там и находилось. Желая получить дармовые медальки, квартиры, грамоты и часики, а также желая пропиариться абсолютно глупым способом, который не предусмотрен законом, прокуратура Николаевской области и взялась за это дело. Как результат - все доказательства, собранные неправомочным органом, являются недопустимыми.

- То есть, если дело должна расследовать Национальная полиция, а им непосредственно занимается прокуратура, то она нарушает подследственность?

Сергей Войченко: Можно ставить вопрос перед судом о признании доказательств, собранных прокуратурой, недопустимыми. Это первое.

Второе: Жовтневый суд города Мариуполь - это отдельная история. Судьи прямым текстом начинают рассказывать нам, что у них тут какое-то свое правосудие и судопроизводство. И на вопрос защиты, у вас что, свой процессуальный кодекс? - они отвечают, что рядом линия фронта. Понимаете, да?

Более того, представители прокуратуры себе позволяют заходить в кабинете судьи перед судебным заседанием, что, по нашему глубокому убеждению, является способом внепроцессуальным, а это недопустимо.

- Но это нарушения закона.

Сергей Войченко: Знаете, мне рассказывали свидетели случай, когда из кабинета судьи выходят судьи вместе с «прокурорскими» за час до того, как должно слушаться наше дело. И говорят: «Ну, что, все будет хорошо». Вам смешно, а у меня скулы сводит.

Хочется спросить, господа судьи, неужели вы считаете себя рабами прокуратуры, неужели вы не руководствуетесь профессиональными качествами, неужели вы не имеете чувства собственного достоинства? Или вы умеете только «плазувати»? Гарнетакеукраїнське слово – плазувати.

- И все-таки. Прокурор Николаевской области Тарас Дунас заявил, что прокуратура Николаевской области не имеет отношения к делу Титова. Так сказать, отрекся и перевел все стрелки на прокуратуру Донецкой области. Но процессуальный руководитель в этом производстве – Степан Божило, который является заместителем Дунаса. Прокуратура Николаевской области открыто дает заднюю?

Сергей Войченко: Я вам объясню абсурдность ситуации.

Из прокуратуры Донецкой области всего несколько человек задействованы в этом уголовном производстве. Все остальные - из Николаевской. Это прокуроры. Точно также обстоит дело и со следователями.

Следователей для дела Титова собирали со всей Украины – из Черкасской, Кировоградской, Херсонской и других областных управлений Национальной полиции. Оперативное сопровождение…  об этом вы спросите у господина Мороза (Юрий Мороз – глава Национальной полиции в Николаевской области – прим.), что он думает по этому поводу.  Его сотрудники осуществляют оперативное сопровождение в этом уголовном производстве.

У нас были комические ситуации, когда прокуроры в зал судебного заседания приходят с пистолетами. Возомнили себя чакаминорисами или рейнджерами. Ну, клоунада, понимаете.

- Вы считаете это дело политическим заказом?

Сергей Войченко: Мы наблюдаем очень интересную ситуацию о попытке передела сфер влияния в городе Николаеве.

Ни один уважаемый себя сотрудник правоохранительных органов не будет этим делом заниматься. Это дело – заказуха. Более того, сюда начинают приплетать «Оппозиционный блок», то есть кто-то очень сильно хочет выслужиться и получить еще одну медальку, часики или квартирку. Не получится! Прокуратура постоянно пытается сделать судебные заседания закрытыми, чтобы этот позор скрыть.

Стороне защиты и нашим подзащитным нечего скрывать. Мы открыты и готовы к публичному процессу.

Суд зобов’язав НАБУ розслідувати знищення Мінфіном малого і середнього бізнесу за допомогою СМКОР

Нещодавно на вулиці Малого і середнього бізнесу з`явилась обнадійлива новина – Солом`янський суд м. Києва своїм рішенням зобов’язав слідчих Національного бюро розслідувань внести заяву про злочин міністра Данилюка проти МСБ до єдиного реєстру відкритих справ.

Це означає, що у діях Мінфіну і Данилюка особисто, при розробці і застосуванні системи автоматичного блокування податкових накладних (СМКОР), є ознаки кримінального злочину. Отже, якби детективи НАБУ не намагались відкрутитись від цієї гучної справи, якби не робили вигляд, що це не їх компетенція, віднині, НАБУ зобов’язане провести розслідування, та встановити – хто ж винен у знищенні малого і середнього бізнесу та збитках, які сягнули майже 20 млрд. гривень.

Див.: Мінфін Данилюка збирається остаточно добити малий і середній бізнес http://n-v.com.ua/danylyuk-zbyrayetsya-dobyty-biznes/

Гройсман - співучасник чи рятівник?

Днями прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про можливість вивести країну із економічного сповзання і навів 10 пунктів, виконання яких здатне пришвидшити зростання економіки до 5-7% на рік.

«Десять кроків Прем’єра, які врятують Україну»

Половина з цих «ноу-хау», як можете побачити в інфографіці газети «Сегодня», напряму стосується покращення умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Шановний пане Гройсман, якщо Ви дійсно не бажаєте, щоб Вас вважали брехуном, і хочете продемонструвати піклування про малий і середній бізнес – просто видайте указ про заборону СМКОР, як блокуючої системи прямої дії. І все, Ви врятуєте МСБ, і покращите економічні показники вже в цьому році. Зробіть це, увійдіть в історію як людина, що врятувала український МСБ від знищення. Інакше Вас можуть записати у співучасники злочину.

ЧОМУ СМКОР ДАНИЛЮКА – АБСОЛЮТНЕ ЗЛО в будь-якій редакції?

1. СМКОР, блокуючи податкові накладні (ПН), не ловить, і, тим більше, не знищує махінаторів з ПДВ – так званих «схемщиків»  і «скрутчиків». Махінатори пристосовуються набагато швидше, ніж система змінює критерії.

2. СМКОР у 90% помилково блокує ПН, бо наявні критерії застосовуються роботом на свій розсуд, і не здатні чітко відрізнити реальні угоди від фіктивних.

3. Автоматичне блокування СМКОР податкової накладної для будь-якого реального підприємства означає величезні фінансові  і репутаційні збитки, аж до скорочення діяльності і повного закриття.

4. Процес розблокування помилково заблокованої ПН несе для підприємства величезні фінансові і часові витрати.

5. Процес розблокування ПН виконується вручну і несе в собі величезні корупційні ризики. Наприклад, ніхто не завадить інспектору розблокувати за хабар махінатора, або вимагати хабар за розблокування чесного підприємця.

6. Система СМКОР – це грубе порушення Конституції України і базової складової прав людини – презумпції невинуватості.

7. СМКОР - це штучне створення нерівних конкурентних умов для різних суб’єктів підприємництва, що також є порушенням Конституції.

НАБУ і ГПУ - хто перший визнає злочин Данилюка?

До речі, якщо в перші місяці блокувань МСБ апелював лише до здорового глузду Мінфіну і Кабміну, немов не вірячи у цей жах, то зараз йде активна робота в юридичному полі, тривають судові розгляди, готуються нові позови. Робиться все можливе, щоб отримати правову оцінку злочину МІНФІНУ проти українського бізнесу з боку міжнародних правових, урядових і неурядових установ.

На початку року, одразу після новорічних свят, команда висококваліфікованих юристів підготувала і подала Заяви про вчинення злочину міністром фінансів Данилюком  до Генеральної прокуратури і НАБУ, з вимогою відкрити провадження проти міністра Данилюка, як відповідального за впровадження злочинної системи.

Як і передбачалося, НАБУ і ГПУ не виявили надмірної активності. Так, НАБУ у своєму листі відповіло, що «не бачить підстав для внесення в реєстр». Відповіддю на бездіяльність НАБУ був позов до суду, який своїм вироком 13 лютого зобов’язав  НАБУ внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення згідно поданої Заяви. Тепер чекаємо на реакцію НАБУ, яке зараз, вже за рішенням суду, зобов’язане розпочати досудове слідство.

Що ж стосується Генеральної прокуратури, то ця структура теж зайняла позицію зберігання тиші, тобто повного ігнорування звернення та пов’язаних зі зверненням листів щодо відсутності відповіді. З допомогою народного депутата Дерев’янка Ю.Б.,  7 лютого до Генерального прокурора Луценка Ю.В. було направлене депутатське звернення, з вимогою пояснити свою бездіяльність, особисто розглянути Заяву, внести відомості у Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування. 

В тій ситуації, коли бездіяльність неприпустима, правоохоронні органи не мають права мовчати та сприяти злочину проти свого народу. Змусити їх працювати можна лише активними зусиллями. 

Уникнути всесвітньої ганьби

До речі, ситуацією з СМКОР вже зацікавились кілька впливових міжнародних ЗМІ. Весь цивілізований світ має знати, з ким має справу, на які безпрецедентні вчинки і авантюри здатні українські можновладці. А влада України, зокрема, президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, в свою чергу, мають усвідомити – ігри закінчились, країна стоїть на межі. Давши можливість Мінфіну запустити СМКОР, ви тим самим підписуєтесь на свідоме скоєння злочину проти народу України. І з цього моменту це вже не буде «рішення Данилюка», це буде рішення Гройсмана і Порошенка.

І це ваше рішення не дасть вам жодної користі, лише поставить під удар і обурить близько мільйона активних, розумних українців, приватних підприємців, їх співробітників та членів їх родин, які складають той самий прогресивний середній клас, на якому ще тримається українська державність. Вони чекають від вас не безглуздих вбивчих систем, а прозорих умов, щоб чесно платити податки і тримати гроші в Україні було б набагато вигідніше, ніж приховувати прибутки і виводити кошти закордон. Ці люди не пробачать вам вбивства, гіршого від ножа у спину. Скоро вибори - подумайте про своє майбутнє, подумайте про свою долю, подумайте про Україну.

ЯК ПОВИННО БУТИ

1.    Система СМКОР, які б генії податкових технологій не розробляли критерії визначення ризиків, має працювати лише як допоміжна функція, що покликана спрощувати інспектору роботу.

2.  Вирахувавши потенційного «схемщика» або «скрутчика», система подає інспектору сигнал, що треба уважно придивитись до цього підприємства. Інспектор або проводить власне розслідування, або робить запит на підприємство, щоб вони готували документи, які підтвердять законність підозрілої угоди, або операції. Те саме, що й  було при автоматичному блокуванні. Але підприємство в цей час не припиняє роботу, і може, без додаткових витрат та збитків, зібрати потрібні документи, щоб підтвердити свою реальність і прозорість. В більшості випадків, якщо підозра системи СМКОР на фіктивний ПДВ є помилковою, досвідчений інспектор може легко встановити це за лічені години. І для цього не треба блокувати роботу підприємства та конфісковувати з його рахунків податковий кредит.

Доцільно функцію полювання на «схемщиків» та «скрутчиків» передати новостворюваній Фінансовій поліції, тоді як у інспекторів ДФС залишиться функція пошуку доказів підтвердження законної діяльності реального сектору бізнесу.

Ініціативна група ГО «Бізнес Help!»

Обіцяні покращення: чи зупинять Порошенко і Гройсман податковий геноцид в Україні?

Автоматична система боротьби з фіктивним ПДВ, яку знову хоче запровадити Мінфін, знищить рештки малого і середнього бізнесу за три місяці.

Оце вже стає зовсім не смішно! Малий і середній бізнес (МСБ) ще не оговтались від наслідків першого запровадження системи автоматичного блокування податкових накладних (СМКОР), коли за півроку, з липня 2017, було заблоковано більш як 30 тисяч підприємств, а збитки МСБ сягнули 19 млрд. грн., а зондер-команда міністра фінансів О. Данилюка готує нові тортури для бізнесу. Більш вишукані, більш досконалі і безжалісні, після яких вижити МСБ в Україні навряд чи вдасться.

 СМКОР – спланований геноцид чи фатальна помилка?

Трохи історії. Із самого початку запровадження СМКОР, система розпочала масове помилкове блокування реальних податкових накладних (ПН). Блокування не звільняло продавця від сплати податкових зобов’язань за заблокованими ПН, проте позбавляло його права на отримання податкового кредиту. Процес розблокування заблокованих ПН тривав місяцями, і продукував нові витрати й збитки. В результаті, за півроку цієї, без перебільшення, «різні» МСБ, постраждало близько 33 тисяч підприємств реального сектору, а збитки становили близько 19 млрд. гривень.

(Cм. Ситуация с массовой блокировкой налоговых накладных стала настолько критичной, что предприятия реального сектора экономики вынуждены массово останавливать работу Источник: https://censor.net.ua/resonance/462635/blokirovka_nalogovyh_nakladnyh_ostanovit_li_rada_prikaz_minfina)

Більшість депутатів податкового комітету на чолі з Южаніною, побачивши до чого призвела СМКОР, дуже швидко збагнули, що це – геноцид МСБ, і запропонували перевести СМКОР у тестовий режим.  Паралельно країною пройшли чисельні акції протесту підприємців, відбулося кілька прес-конференцій, на яких МСБ намагався закликати українську владу до здорового глузду.

(Див.: Легальный бизнес просит Верховную Раду спасти их от геноцида Минфина – видео, инфографика: http://www.ukrpress.info/2017/10/04/legalnyiy-biznes-prosit-verhovnuyu-radu-spasti-ih-ot-genotsida-minfina-video-infografika/)

Проте грошима можна виправдати багато дечого. А великими грошима – майже все.  Данилюк, який відчув запах крові (читай - легких грошей), і зажадав повного розорення МСБ на користь владних кишень, відкидав усі зауваження та звинувачення у змові, кормив ЗМІ та міжнародних партнерів казками про «невеликі труднощі» і «дрібні збитки» статистичного ґатунку. Мовляв, на тлі  досягнень з автоматичним відшкодуванням ПДВ проблеми МСБ з блокуванням ПН – це якась побічна нежить у боротьбі із епідемією чуми, якими, безумовно, є махінатори з фіктивним ПДВ.

Мінфіну навіть вдалося задурити голову чиновникам МВФ і Європейській Бізнес Асоціації, які публічно виступили за те, щоб українських підприємців за рішенням робота, без доказів тисячами  кидали за ґрати, вибачте, записували до злочинців і конфісковували в них гроші.

Сподіваємось, вони виступали не за це, і хочеться вірити, що ні МВФ, ні ЄБА, в жодному разі, не підтримали б СМКОР, якби володіли повною інформацією. Або якщо б на собі відчули СМКОР у дії  в якості «заблокованих».

На круглому столі з міністром, депутатами, експертами і представниками МСБ, начальник ГУ ДФС м. Києва Людмила Демченко розповіла на цифрах Данилюку, що СМКОР, в жодному разі, не покращила ситуацію із фіктивним ПДВ, а навіть погіршила. А фінансові експерти розтлумачили молодим геніям з ЄБА, що автоматичне відшкодування ПДВ  жодним чином не пов’язане із застосуванням СМКОР. Більше того, захищаючи СМКОР, ЄБА і МВФ стають співучасниками злочину, за який рано чи пізно, але неодмінно, доведеться відповідати.

(см.На комитете ВР министра финансов Данилюка обвинили в сознательном уничтожении малого и среднего бизнеса: http://www.ukrpress.info/2017/11/17/na-komitete-vr-ministra-finansov-danilyuka-obvinili-v-soznatelnom-unichtozhenii-malogo-i-srednego-biznesa/)

Кошмар на вулиці податків-2, або  Вбивця-Маніяк повертається

Перед новим роком президент України Петро Порошенко, зреагувавши на численні протести і заклики, таки  підписав закон 6776-д, який призупинив знищення МСБ і тимчасово, до 1 березня, призупинив блокування ПН. Це відбулося після акції МСБ біля АПУ на Банковій. Але монстр не вмер, він переродився і зараз готує друге пришестя. А саме, Мінфін, за участю ДФС, зараз шліфують нові, «більш досконалі» критерії для СМКОР, щоб запустити її вже найближчим часом.

(Див. Малий та середній бізнес закликав Порошенка негайно підписати закон, який врятує від зубожіння 100 тисяч сімей: http://n-v.com.ua/malij-ta-serednij-biznes-zaklikav-poroshenka-negajno-pidpisati-zakon-yakij-vryatuye-vid-zubozhinnya-100-tisyach-simej/)

Наче і не було всіх цих акцій, пікетів, дебатів, прес-конференцій, круглих столів і розтлумачень, що блокувати МСБ лише за підозрою комп’ютера. ЦЕ Безглуздо і АНТИКОНСТИТУЦІЙНО!

Якщо першу спробу застосувати СМКОР без тестового режиму ще можна теоретично пояснити браком часу, бажанням пришвидшити реформи, а зволікання із відміною - суто «мачиськими», від слова «мачо», особливостями Данилюка, який до останнього не хотів визнавати свою помилку і вперто шукав, якими ще уявними досягненнями чи благородною метою виправдати існування вбивці МСБ – системи СМКОР, то друга спроба, якщо не дай Боже, СМКОР в новій редакції запустять знову, буде означати лише одне – все це був добре підготований антиконституційний і антидержавний заколот проти народу України, проти приватної власності і презумпції невинуватості.

Гей, люди, міністри, депутати – ущипніть себе за вухо, схаменіться – це ж просто лютий триндець, повна торба!  Якщо влада піде на це і знову запустить СМКОР, це означатиме, що Україні точно хана, і треба тікати звідси поки не пізно, або ж піднімати повстання, що теж не є виходом.

Щоб відверто і щиро обуритись впертим бажанням влади запустити СМКОР, не треба бути зрадофілом, агентом Кремля, посіпакою Саакашвілі, другом Курченка, проектом Льовочкіна, або юлеботом. Навіть  записний «порохобот» має встати і твердо сказати «ні хлопці, а ось на таке я не підписувався!». Бо вже зникає будь-яка грань між цинічною брехнею окремого відомства у конкретному випадку, і ствердженням злочинної брехні як ідеології держави, яку не виправдаєш ні війною, ні стратегічними цілями.

СМКОР=ГЕНОЦИД

Якщо Порошенко і Гройсман зараз «проковтнуть» СМКОР, то що буде далі? А от що. Наступною буде Система автоматичного визначення справжніх українців (САВСУ), за результатами роботи якої тих, на кого покаже робот, будуть саджати у в’язницю або висилати у Сибір.

Ну й, нарешті, ми підходимо до ідеї «електронного правосуддя». Беземоційна, непідкупна машина моніторить інтернет, шукає правопорушників, видає ордери на арешт і виносить вироки. Скільки можна зекономити на суддях, прокурорах, адвокатах… А яке благодатне життя почнеться тоді...  Голлівуд, здається, про це вже зняв фільм, де людей за поданням системи арештовують лише за намір скоїти злочин у майбутньому. Ну, а Україна зробила жахливе майбутнє вже тут і зараз.

Вікно Овертона вже пройдено. Є різні точки неповернення. Знищення МСБ за допомогою СМКОР – це визначальна межа. Для України і перспектив її виживання поняття СМКОР, ГЕНОЦИД - це споріднені слова. Будь-яка людина, що підтримує ідею автоматичного блокування бізнесу за критеріями, які застосовує робот, коли доведено, що робот постійно помиляється - є ворогом України, ворогом її розвитку і процвітання та ворогом народу України. Ця людина або група людей бажають українцям зубожіння і смерті. Будь-які спроби виправдати застосування СМКОР – це як заперечення геноциду.

Ініціативна група ГО «Бізнес Help!»