У Департаменті Мін`юсту активісти вимагали припинити саботаж і покриття рейдерів

31 травня, в останній день весни, мобільна група активістів на чолі з головою правління МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» Едуардом Багіровим, за підтримки журналістів, навідалась до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

Метою візиту групи було спонукати чиновників Департаменту сумлінно виконувати свої обов’язки та вчасно реагувати на грубі порушення закону по лінії їх відомства.

Справа в тому, що за останні роки, коли електронні реєстри витіснили паперові документи, а Мін'юст остаточно перебрав на себе право контролювати ЄДРПОУ і реєстраторів, а відтак, фактично визначати право власності будь-кого на будь-яке майно, в Україні катастрофічно збільшилась кількість рейдерських захоплень нерухомості, підприємств, землі.

Зараз достатньо лише підкупити державного реєстратора, який внесе зміни в держреєстр, занести долю потрібній людині в Мін'юст – і злодій може стати власником будь-якого активу, на який ляже його око.

Одним із найгучніших скандалів за участю цієї зухвалої схеми рейдерства, стало захоплення МАЕМ – Міжнародної Академії екології та медицини. В результаті махінацій, шахраї за допомогою держреєстратора Ольги Панкової привласнили собі приватний учбовий заклад, в якому, до речі, навчається кількасот іноземних студентів. Незаконно зміщений з посади ректор і засновник МАЕМ Михайло Салюта звернувся за допомогою до Едуарда Багірова, який взяв справу на контроль та допоміг скласти скаргу в Мін'юст.

Комісія Мін'юсту, вивчивши обставини справи, відмінила незаконні дії рейдерів, про що вийшов відповідний наказ за підписом заступника міністра юстиції Сергія Шкляра.

Проте підступні злочинці в  той час, коли розглядалась скарга, знайшли іншого держреєстратора – Ларису Орел, яка знову внесла потрібні рейдерам зміни та підтвердила їх право на МАЕМ. В результаті, наказ Мін'юсту, який стосувався порушень, що зробила реєстратор Панкова, виявився даремним. І в якості ректора МАЕМ досі числиться і розпоряджається коштами представник рейдерів Ірина Дорошенко.

Докладніше: ПОЛІЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦЮЄ НА СЛУЖБІ У РЕЙДЕРІВ, А ВЛАДА ЇХ ПОКРИВАЄ

Дізнавшись про це, юристи Ліги підготували друге звернення до Мін'юсту, але пройшов місяць, а ніякої реакції від чиновників не було, що наводить на думку про причетність певних осіб до покриття рейдерів.

Зрештою, правозахисна група вирішила йти прямо до Департаменту державної реєстрації та нотаріату, щоб з`ясувати, чому затягується розгляд справи, і хто в цьому винен.

Нажаль, Віталія Гайдука на місці не виявилось - за словами клерків, він поїхав у чергове відрядження.

Мобільну групу активістів прийняв в.о. директора, начальник Управління реєстрації громадських формувань Дмитро Назаров, який пообіцяв протягом доби розібратись у причинах затягування, і дати чітку і конкретну відповідь.

«Це ганьба!, - прокоментував останні події Едуард Багіров.- Ми подавали скаргу на дії держреєстратора Орлової на ім`я директора Департаменту Віталія Гайдука ще 26 квітня. Проте минуло більше  місяця, комісія не те, що не розглянула нашу вимогу і не винесла справедливий вирок, а, взагалі, не дала ніякої відповіді! Це грубе порушення діючого законодавства, і терпіти таке ми не будемо.

Я приходив на особистий прийом, за попереднім записом, до пана Гайдука, але він не захотів зі мною спілкуватись. Чиновники Мін`юсту забарикадувались у своїх кабінетах, найняли за бюджетний кошт охорону - до них неможливо потрапити. Але ж вони найняті народом України, отримують зарплатню з наших кишень, проте ведуть себе як хазяї, яким закон не писаний. Це повна зневага і саботаж, вони думають, що будуть тут працювати вічно, але це не так. Ми не повинні вламуватись до державних установ заради отримання послуг чиновників, ми не повинні чекати невідомо скільки часу, щоб отримати законне рішення. Тому будемо діяти жорстко і послідовно, але змусимо Мін'юст та інші установи працювати для людей, або відповідати перед законом і народом України!» - заявив правозахисник.

Див.відео:

Без розрахунку з ТОВ «Брівер» на «ПриватБанк» чекають великі проблеми

Затягуючи виплату боргу вітчизняному підприємству, «ПриватБанк» відлякує тисячі потенційних клієнтів, і може остаточно втратити довіру як іноземних інвесторів, так і існуючих партнерів

Останнім часом ПАТ КБ «ПриватБанк» є постійним ньюсмейкером  новинних стрічок та фігурантом аналітичних статей. Але попри сумнівну за змістом націоналізацію, суди з олігархами, і всю турбулентність 2014-2017 років, «ПриватБанк» якось примудрився навіть показати досить непоганий прибуток у кілька мільярдів гривен.

Проте, не зважаючи на заявлену тенденцію на оздоровлення, вільні активи, кошти, які можна вкладати в обіг, у «ПриватБанку» досить обмежені, і зараз він, як ніколи,  потребує притоку грошей, нових клієнтів. В цьому сенсі, як кістка в горлі, як той пістолет, що переважає тисячу інших доказів, виглядає досі не вирішена ситуація з поверненням «ПриватБанком» грошей, вкрадених ще у 2014 році з рахунків вітчизняного підприємства ТОВ «Брівер» при переводі фірми з окупованого Криму на материкову Україну до Херсону, за якою вже два роки слідкують журналістська, фінансова і бізнес-спільнота.

З одного боку, частину коштів вдалося повернути - через довгі суди, апеляції, касації, виконавчі клопоти, за колосальної напруги всіх моральних, фізичних сил і ресурсів. Разом з тим, залишок боргу у розмірі $59 тис, який нове керівництво «ПриватБанку», попри судові рішення і відкрите виконавче провадження, вперто не хоче ні визнавати, ні повертати, ставить хрест на відродженні «ПриватБанку» як фінансової  установи європейського зразка, що декларує інтереси клієнтів понад усе.

Драматизм ситуації полягає в тому, що якщо для «ПриватБанку» ця сума мізер, який не впливає на жоден баланс чи показники, яка не поколиває навіть соту долю відсотка у рейтингах та індексах, для ТОВ «Брівер» - це критична сума для подальшого виживання, від якої залежить доля кількох десятків українців-патріотів, які у 2014 році покинули свої домівки в Криму, щоб жити і працювати в Україні та продовжувати боротьбу за щасливе майбутнє.

Справи говорять краще за слова

«За останній рік, коли йшла наша справа, до мене неодноразово дзвонили зовсім незнайомі мені підприємці, і питали, чи вдалося повернути вкрадені кошти з «ПриватБанку», - розповів журналістам  директор ТОВ «Брівер» Дмитро Юрійович Мендіс. - Багато хто з них за останні роки припинили активні стосунки із Приватом, познімали кошти з рахунків, а хтось перейшов у інші банки. Але багато підприємців досі розглядають варіанти співпраці з «ПриватБанком», бо бачать в цьому банку великий потенціал, відзначають зручність сервісу. Що я мушу їм відповідати? Кажу, що хотів би вірити у краще, але ситуація, нажаль, не додає оптимізму, наш борг досі не повернуто з незрозумілих мені причин. Небажання Привату виконувати рішення судів очевидно. З березня 2015 року його керівництво, замість виконання законних вимог, займалося власним трактуванням законів, «навчанням» працівників виконавчої служби, ініціацією нових судових розглядів, причому по одному і тому ж приводу, а це нічим, як затягуванням виконання судових рішень і не назвеш.

З законом діалектики про перехід кількості в якість не посперечаєшся, а в нашому випадку тепер виникла необхідність переходу справи на новий якісний рівень - вже кримінального процесу. Зокрема, ми маємо право подавати в суд на Приват за невиконання рішення суду, а там вже - інша відповідальність. Тим більше, що приводів і фактів, підтверджених рішеннями судів, для цього більш ніж достатньо», - поскаржився бізнесмен. 

Позицію керівництва «ПриватБанку» можна порівняти із забудовником, який прийшов на місце старого забудовника-шахрая. Він хоче привабити покупців квартир, бо дуже залежить від того, чи будуть в нього, взагалі, купувати квартири. І от він зіткнувся із ситуацією, що минулий забудовник вкрав у клієнта 3-х кімнатну квартиру. Суд присудив віддати помешкання його законному власнику, але замість 3-х кімнатної йому віддали лише 2-х кімнатну. Мовляв, радій тому, що маєш - інші взагалі на вулиці сплять!

А спільноті забудовник пояснює - бачите, ми віддали 2 кімнати, тож хіба ми не чесні, хіба це не сигнал, що з нами можна мати справу!? Ні, не сигнал. Навпаки. Неможливо бути наполовину, або на дві третини чесним. Ти або шахрай, або ні.

Якщо на перший запит «Нашої версії» від «ПриватБанку» прийшла відповідь за підписом голови правління О. Шлапака, де він пояснював відмову сплачувати залишок по боргу ТОВ «Брівер» відсутністю діючого виконавчого провадження, то на останній лист від 21.03.2017 р., вих. № 01-03, в якому Шлапака офіційно повідомили, що таке впровадження відкрито, і саме на ту суму боргу, про яку йшлося ($59 тис) – відповіді досі так і не надійшло.

Див: Чи виконає голова «ПриватБанку» Шлапак свою обіцянку приватному бізнесу?: https://n-v.com.ua/chi-vikonaye-golova-privatbanku-shlapak-svoyu-obicyanku-privatnomu-biznesu/

Можливо, керівництву «ПриватБанку» зараз не до виконання судових рішень. Так, вони зайняті реструктуризацією, докапіталізацією, судами із колишніми власниками Коломойським і Боголюбовим. Але страшно уявити, до чого в результаті може привести подібна  вперта і жадібна позиція.

Чим насправді ризикує «ПриватБанк»

Насправді, керівництво «ПриватБанку» грається з вогнем, і не уявляє собі можливих наслідків саботажу закону і судових рішень.

Наприклад, в Інтернеті на поважних сайтах ще немає публікації із заголовком «10 причин, чому не варто мати справу з «ПриватБанком». Як і немає публікації «5 причин, чому треба негайно забрати гроші з рахунків у «ПриватБанку». Але ж вони можуть з’явитись у будь-який момент, бо ображених на «ПриватБанк» дуже багато.

Також ще немає англомовної статті для іноземних фінансистів, інвесторів та банкірів, де на конкретних прикладах, з доказами та документами, була б розтлумачена токсичність будь-яких стосунків з отаким «ПриватБанком»:

-Банком, який не виконує судових рішень, або виконує їх не в повному обсязі;

-Банком, який дозволяє собі просто викрадати кошти з рахунків підприємств;

-Банком, який не відповідає на листи та ігнорує правове поле;

-Зрештою, банком-лицеміром, який офіційно декларує відкритість та турботу про клієнтів, а на ділі демонструє зневагу і саботаж контрактних зобов`язань.

Чи захоче хтось з іноземних партнерів та інвесторів, прочитавши факти, мати справу з таким банком, де ризик втратити власні кошти дорівнює 100%, з примарною можливістю повернути їх через суд?

А всередині країни, чи захочуть підприємці та фізичні особи вже завтра довіряти свої кошти «ПриватБанку»? Тим більше, що дуже швидкими темпами за якістю і зручністю послуг, за кількістю відділень і банкоматів, підтягуються конкуренти – банки з іноземним капіталом. Не дай Боже, почнеться ланцюгова реакція виводу коштів дрібних клієнтів «ПриватБанку». А це - прямий шлях до банкрутства та фінансового колапсу вже на національному рівні.

Не хотілося б згущувати фарби - все ще можна виправити, якщо керівництвом «ПриватБанку», нарешті, буде продемонстрована добра воля, розуміння ситуації і бажання розраховуватись із боргами.

Слід зрозуміти, що ситуація з ТОВ «Брівер», попри фактичну мізерність заборгованої банком суми, є тим самим критичним «MementoMori», тим маленьким камінцем, від якого буде залежати – на який бік схиляться терези. На бік законності, розвитку, процвітання чи на бік махінацій, розпаду, банкрутства. В будь-якому разі, відповідальність, розплата, в тому числі й особиста, буде неминучою.

Якщо пан Шлапак цього не розуміє, йому можна лише щиро поспівчувати.

Поліція охорони працює на службі у рейдерів, а влада їх покриває – Багіров

В прес-центрі Національної спілки журналістів України відбулася прес-конференція, на якій була оприлюднена схема злочинних дій рейдерів, які віджимають майно за допомогою співробітників ДСО (поліції охорони) та корумпованих держреєстраторів.

Зокрема, на прикладі скандального захоплення Міжнародної Академії екології та медицини (МАЕМ) журналістам розповіли, як саме діють рейдери, і чому вони користуються повною безкарністю.

Голова правління «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» Едуард Багіров нагадав присутнім історію захоплення МАЕМ, яка розпочалась у січні цього року.

Читайте докладніше Хто і чому захопив МАЕМ:
http://mair.in.ua/rosl%D1%96duvannya/xto-%D1%96-chomu-zaxopiv-maem.html

Коли незаконно зміщений з посади ректор і засновник МАЕМ Михайло Салюта звернувся до Е.Багірова за допомогою, юристами організації було проведено ряд досліджень, та встановлено, що протоколи загальних зборів МАЕМ, на яких було змінено склад засновників та призначено новим ректором представницю рейдерів Ірину Дорошенко, були сфальшовані. Офіційна експертиза підтвердила факт підробки документів, печатки, підшивання до протоколів зайвих листів. Отже, нотаріус не мав жодного права їх завіряти.

Дивним також виглядає той факт, коли пакет сфальшованих документів був спрямований до державного реєстратора Печерського району, тоді як МАЕМ знаходиться у Дарницькому.

В результаті незаконних дій держреєстратора Панкової О.Є., МАЕМ опинилась під владою сторонніх людей, по суті злочинців, які розпочали тиск на викладачів та студентів, стали вимагати сплачувати гроші за навчання на новий рахунок, відкритий у ПриватБанку.

За словами правозахисника, всі ці факти були викладені у заяві до Мін'юсту, який по закону має розглядати такі випадки і має повноваження відміняти незаконні дії державних реєстраторів. Відповідна комісія розглянула скаргу, і вивчивши всі обставини підтвердила факти підробки документів, щодо заволодіння правами на МАЕМ.

20 квітня 2017 року вийшов наказ Міністерства юстиції за підписом заступника міністра з питань виконавчої служби Сергія Шкляра, що скасував незаконні зміни в державному реєстрі, які провела держреєстратор Панкова за вказівкою рейдерів.

Проте, далі відбулись абсолютно незрозумілі речі.

З’ясувалось, що в той час, коли комісія Мін'юсту вивчала документи та готувала свій висновок, рейдери звернулись до іншого корумпованого держреєстратора, який знову вніс незаконні зміни до держреєстру, і затвердив ректором ту саму Дорошенко.

Читати докладніше: Новая схема мошенничества госрегистраторов полностью дискредитирует Минюст: http://n-v.com.ua/novaya-sxema-moshennichestva-gosregistratorov-polnostyu-diskreditiruet-minyust-bagirov/

«Це якесь замкнуте коло,  - говорить Багіров.- В той час, як одна рука відміняє, інша працює на рейдерів. Комісія відмінила одне незаконне втручання у держреєстр, але інший держреєстратор тишком-нишком вніс нові зміни, на які рішення комісії вже не розповсюджується. І немає жодної можливості припинити цей правовий безлад.Таким чином втратити своє майно може будь-хто і не зможе нічогоз цим зробити.

Ми подали повторну скаргу на ці дії, але Мін`юст затягує розгляд питання. Керівник департаменту нотаріату Гайдук відмовився зі мною зустрічатись, ховаються від журналістів і правозахисників також і інші чиновники. Але так не може продовжуватись – владу ми найняли, вона працює для нас за наші гроші, і ми знайдемо спосіб примусити їх виконувати свої обов’язки», - зазначив Багіров.

Голова правління «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» повідомив, що з метою більш ефективного тиску на владу, була створена мобільна група у складі правозахисників, юристів, журналістів,  за допомогою якої буде відбуватись контроль за діями чиновників.

«Ми звернулись до Дарницької прокуратури, до процесуального прокурора, з вимогою вручити Ірині Дорошенко під підпис останній наказ Мін'юста, який затверджує її незаконність перебування на посаді ректора МАЕМ, і попередити її, що будь-які намагання вчиняти протиправні дії будуть каратись згідно діючого законодавства.

Також у Дарницькому управлінні поліції старшому слідчому, в присутності журналістів, була вручена заява з вимогою завадити рейдерам незаконний вивід грошей з МАЕМ.

Слід зазначити, що свої шахрайські маніпуляції  рейдери проводять під охороною тітушок і, головне, під надійним прикриттям співробітників ДСО, які  стали на бік рейдерів.

За словами Багірова, поліція охорони не мала жодного права заходити на об’єкт та охороняти рейдерів, не пускаючи на територію МАЕМ ні журналістів, ні правозахисників.

«Я особисто зустрічався з керівником ДСО генералом Будніком, якого давно знаю, з яким був у гарних стосунках, ми товаришували. Намагався переконати його у протиправності дій ДСО, в тому, що немає жодних підстав охороняти рейдерів, що це незаконно. Але він не захотів мене слухати, напевно в нього вже були свої домовленості з рейдерами. Я зустрічався з підприємцями – по всій Україні поліція охорони працює на рейдерів,  віджимає майно в людей. За останній період я чув про кілька десятків таких випадків - це вже система», - розповів Е.Багіров.

Правозахисник підкреслив, що ситуація в Україні дуже напружена, а правовий безлад, корумпованість чиновників і правоохоронних органів ведуть країну в прірву. І, якщо влада цього не зрозуміє, якщо не змінить відношення до своїх обов`язків – то дуже швидко втратить свої крісла, або, швидше всього, змінить їх на нари.

Днепропетровские прокуроры разыграли цирк с вручением повесток случайному лицу

Как следователи Днепропетровской прокуратуры через подставное лицо «надули» суд и добились задержания невиновного человека.

Когда юристы и правозащитники читают обстоятельства этого дела, у них округляются глаза и появляется выражение «Я видел всякое, но с таким еще не сталкивался».

И действительно, ситуация, в которую попала налоговый сотрудник из Днепра Ирина Мазепина, напоминает театр абсурда, где плохие сценаристы, в данном случае следователи областной прокуратуры, для выкройки сюжета выдумывают такие ходы, что самый неискушенный зритель понимает – не только его, но и все «театральное сообщество» держат за полных идиотов.

История вопроса

Ирина Дмитриевна Мазепина - сотрудник налоговой с 30-летним стажем, всю свою жизнь проработавшая на госслужбе.  Важных постов не занимала, на яхты, квартиры и престижные иномарки, как многие «более удачливые» коллеги, не наскребла. Типичная рабочая лошадка, копающаяся в цифрах, отчетах и прочих скучных вещах, и продвигающаяся по служебной лестнице гораздо медленней, чем бежит возраст. К 56 годам дослужилась до замначальника налоговой инспекции Новокодацкого района г. Днепра.

Ирина Мазепина

После Революции достоинства новая власть задекларировала беспощадную борьбу с коррупцией. Сверху пошли директивы о необходимости дать конкретный результат, который можно будет предъявить обществу.

До славного города Днепра вектор борьбы с коррупцией дошел в 2016 году, когда в июле 2016 года новоназначенный генеральный прокурор Украины Юрий Луценко уволил пару заместителей прокурора области, и поставил задачу - срочно вывести показатели отловленных коррупционеров на значимо высокий уровень.

Именно тогда на сцену ярко заявился тогдашний начальник следственного отдела областной прокуратуры Роман Токарь, который метил, как минимум, на зампрокурора области.   

Для продвижения по карьерной лестнице этому деятелю было необходимо громкое коррупционное дело, желательно с задержанием, арестом и прочими яркими атрибутами.

Точно неясно, по каким критериям «орлы Луценко» выбирают себе жертв - назовем те, без которых нельзя обойтись. Для важности дела необходимо, чтобы претендент занимал какой-то пост, но не был завязан с местной элитой, не имел прочных связей в правоохранительных органах и органах власти - иначе делу не дадут ход. К своему несчастью, таким критериям в Днепре наилучшим образом соответствовала Ирина Мазепина, из-за чего и угодила под каток этого «избирательного права».

Схема наезда на нее прокуратуры – из той же оперы бездарных сценаристов.

В один день, по месту работы и в квартиру, которую снимала Мазепина, налетают следаки. Проводят обыски и изымают вещи и документы, обязательно(!), со всеми возможными и невозможными нарушениями протоколов. Например, в случае с Мазепиной, документы изымались целыми папками, без обязательной описи, не было необходимых по закону понятых, изымались личные вещи, не имеющие никакого отношения к делу, и масса других сопутствующих нарушений, в последствии подтвержденных решением суда.

Но нас удивляет, конечно, не это. После обысков к делу подключаются «эксперты», которые «внимательно» изучают результаты и акты налоговых проверок. Особо не утруждаются, выбирают первый попавшийся акт, и пишут умозаключения из серии «а если бы у рыбы была шерсть, то точно были бы и блохи» о якобы найденных там грубых нарушениях. Пишут – «от фонаря», любой настоящий эксперт разрушит их выводы в два счета. Но даже этих «найденных» и высосанных из пальца нарушений едва хватило бы для вынесения дисциплинарного взыскания, и то, если сильно натянуть, опустить незаконность всей операции, и найти хотя бы один документ, подписанный лично Мазепиной. Но разве принципиальный, взыскательный следователь остановится перед такими мелочами!?

Или взятка $ 10 тысяч, или пойдешь по этапу

В нашем случае, такими следователями выступили прокуроры Днепропетровской областной прокуратуры Голубинский И. В. и Брусенцова И. Л., которые зарегистрировали в отношении И. Мазепиной уголовное производство по статье ч.2 ст.364 КПК (злоупотребление властью или служебным положением). Хотя любой юрист скажет, что характер выявленных «экспертом» якобы нарушений, никоим образом не тянет на уголовку, максимум – дисциплинарную ответственность. Да и на нее не тянет.

Но какая же борьба с коррупцией без уголовного обвинения, без ареста?

В результате, по сфабрикованному обвинению Мазепину арестовывают и направляют в Днепровский СИЗО, где она проводит два месяца кошмара, давления и угроз. Затем, видимо, чтобы сломить женщину психологически, ей устраивают этапирование в Криворожский СИЗО - такой себе известный на всю страну аналог «Гуантанамо», в простонародье «Бублик». Этапируют, якобы для проведения следственных действий, которые, конечно не проводились, да и не могли быть проведены, поскольку ни фигуранты, ни предприятие, по которому выносились экспертные заключения, к Кривому Рогу никакого отношения не имеют. Там жертва прокурорского произвола провела еще месяц. Кстати, в своих жалобах ГПУ на преступления следователей Днепровской прокуратуры, Мазепина указала, что на допросе у Голубинского, последний предложил ей закрыть дело за 10 000 долларов США. Теперь все сходится, иначе было бы как-то совсем неправдоподобно.

В результате, наскоро сшитое из белых ниток и рваных лоскутков дело таки передают в суд. Но не сразу. Осознавая стремительно надвигающийся оправдательный приговор, дело пытаются «хоронить» в судах, используя всякие процессуальные уловки, вроде определения и так всем известной подсудности и пр., а Мазепина, соблюдая домашний арест, на который судом была изменена мера пресечения, дожидается его окончания. Как бы то ни было, сломить ее дух так не удалось. Но суд не спешит даже принимать дело к рассмотрению. Судьи, конечно, взяточники, но не настолько, чтобы шить срок забесплатно невинному человеку только потому, что этого хочет прокуратура. Тем более, что данная история обретает всеукраинский резонанс.

Тем не менее, первый этап законникам частично удался – фактический инициатор незаконного уголовного преследования Мазепиной, Роман Токарь получает должность зампрокурора области.

И тут мы подходим к самому интересному, так сказать, кульминации спектакля.

Судья подставу не заглотнул

Понимая нутром, что дело Мазепиной в суде развалится, прокуратура решает ударить по второй, и в 2017 году, руками тех же следователей, открывает новое дело. Вы будете смеяться, но схема остается та же – унылое, высосанное из пальца заключение «эксперта» по наличию признаков нарушения закона в одной из проверок, в которой снова даже подписи Мазепиной ни на одном документе нет. Если бы хоть эта проверка была обжалована предприятием, если бы хоть тень несогласия с выводами налоговых инспекторов от проверяемых поступила…не нашли. Старые грабли милее новых схем.

Однако на сей раз следователи реально просчитались. Дело в том, что днепропетровские судьи уже дули на воду, и выносить постановление о повторном аресте, по той же схеме, когда и первое дело фактически лопнуло и сильно воняет, не спешили. А вызвать «подозреваемую» на законных основаниях, чтобы вручить подозрение в совершении преступления и получить санкцию суда на арест, следователи не посчитали нужным. В то время, Мазепина И. Д. после всех потрясений, пребывала в отпуске на больничном, и находилась у сына под Киевом. Все контакты и телефоны она передала в прокуратуру, так что установить ее местонахождение или связаться с ней, не представляло трудности. Однако следователям это как раз было и не нужно – в результате, они вручают сообщение о подозрении начальнику Мазепиной, зная, что она находится в отпуске и получить его не сможет, что является грубейшим нарушением процессуального права.

И вот теперь самое интересное!

Понимая, что без личного вручения подозрения и без явки в суд Мазепиной, повторно арестовать ее не удастся, а начальство требует результат на вчера, следователи проворачивают следующую операцию. Выслеживают дальнюю знакомую Мазепиной – некую Рудневу Виту Александровну, которая внешне чем-то похожа на подозреваемую. Затем хватают ее прямо на приеме у врача, и под видео засовывают в руки кучу всяких документов, адресованных Мазепиной! Жертва даже сказать ничего не успела, не то что расписаться. Чувствуете размах прокурорского таланта?

То есть, все чисто и законно, протокол соблюден, а то, что человек не тот – так это еще доказать надо. Теперь вы видели ВСЕ!

К чести Рудневой, после первичного шока, когда она чуть не подхватила инфаркт, женщина осознала, какую дьявольскую штуку с ней провернули и готова бороться за свои права, а также свидетельствовать в суде против «оборотней в погонах».

Но вернемся к нашим «героям». Изнасиловав психологически Рудневу, со всеми этими фальшивыми расписками, прокуроры идут в Жовтневый районный суд Днепра, и убеждают судью Антонюка в том, что дело сделано, повестки вручены тому, кому следует, и надо выносить постановление об аресте Мазепиной. Судья постановление выносит, но не об аресте, а о задержании и доставке подозреваемой в суд…а там будет видно.

На суде Мазепина, вместе со своим адвокатом, вывалили на судью всю правду – о подставе, о вручении повесток совершенно постороннему человеку. Когда судья Антонюк услышал про все эти нюансы, и получил подтверждение от прокурора Заворотней (ну не хватило ей воли и мастерства соврать), что все так и было, у него чуть у самого приступ не случился. За такие дела в Высшей квалификационной комиссии могут и мантии лишить! А по сему, от греха подальше, и, видимо, в отместку за подставу, вдруг принял законное решение, и отказал прокурорам во всем. А заодно, указал что Мазепина вообще даже статуса подозреваемой не имеет.

Что дальше?

Само собой, защита подозреваемой на весь этот жесткий цирк подала в суд. Суд, после того, как узнал, что все узнали о подставе, собирается вынести оправдательное решение, дабы не навесить на себя всех собак. Делом активно заинтересовались центральные СМИ, и теперь перед Генеральной прокуратурой стоит очень непростая задача – как разрулить этот скандал.

Собственно, вот о таком ноу-хау не слышало большинство матерых правозащитников. А ведь прокуроры сами признали в суде, что делают так постоянно. И правильно! Зачем заморачиваться и искать человека, зачем ждать, слать ему повестки, соблюдать процессуальные нормы, если достаточно найти «похожего по возрасту и полу» - и представить как подозреваемого. Это ж сколько времени и сил можно сэкономить, если держать при прокуратуре небольшой «театр актеров», которым в любой момент под любыми именами, можно вручать повестки по любым делам!

Отметим, что вал подобных злоупотреблений увеличился после того, как заработала новая форма УПК, где содержится понятие «сделка со следствием», как в Америке. Но в США уровень правосудия несравним с нашим. Правозащитники говорят, что существует негласное указание сверху – и прокуратуре, и судам, избирать меру пресечения по «коррупционным» делам, именно содержание под стражей. С тем прицелом, что за время ареста человек не выдержит лишений, и пойдет на сделку со следствием, а заодно, глядишь, и сам на кого-то наговорит. Такой формат облегчает работу правоохранительных органов, и лишает их необходимости собирать документы, доказывать вину. Но при таком подходе о победе над коррупцией даже мечтать не приходится. Напротив, органы становятся главными коррупционерами в государстве.

Справедливости ради, надо привлекать к уголовной ответственности всех причастных к описанному выше беспределу, и ставить вопрос на коллегии ГПУ о немедленном снятии всех причастных лиц с занимаемых должностей. Ну, и лично Юрий Луценко должен проявить принципиальность и примерно наказать виновных, допустивших в его ведомстве такое мерзкое «шапито».

Редакция будет продолжать следить за этим делом, и сообщать о ходе расследования.

Антон Мостовой

Татьяна Мудрик

Будинок фермера підірвали гранатою Ф-1 - відомі ймовірні замовники теракту

Напередодні, 2 травня, у вікно будинку фермера з с. Преображенка, Чаплинського району, Херсонської області Миколи Мартиновця кинули бойову гранату Ф-1.  За словами фермера, вибух пролунав о 4:15 ранку, коли він із дружиною вже спали.

Наслідки вибуху гранати

«Бандити розбили каменем вікно та жбурнули всередину хати гранату Ф-1. Від потужного вибуху здригнувся весь будинок, повилітали віконні шибки, двері та стіни пошкодило осколками, а все майно, що знаходилось всередині кімнати, знищено», - розповів журналістам Микола Микитович.

Гранату кинули у це вікно

На щастя, фермер із дружиною спали в іншій кімнаті, а в тій, що була знищена вибухом, Микола Микитович працював за комп’ютером пізно увечері. Напевно, бандити думали, що саме в цьому приміщенні й буде знаходитись Мартиновець.

За словами фермера, замовники вибуху добре відомі як самому фермеру, так і правоохоронним органам.

Сергій Назарчук

Це – місцеві земельні рейдери Сергій Назарчук і Валентин Сидоренко з ТОВ «Украгросолід Інтернешнл».

Володимир Артюшенко

Організатором вибуху, на думку фермера, ймовірно виступив їх поплічник, голова Преображенської сільської ради Володимир Артюшенко, відомий своїми зв’язками у кримінальному світі, і від якого Мартиновець раніше отримував численні погрози розправи. Крім них у фермера немає ворогів, і його фізичне знищення відкрило б рейдерам шлях до захоплення земель, що їх обробляє за договорами оренди господарство Мартиновця – СПрАТ ім. Кірова.

Як розповів адвокат фермера, вже рік тривають спроби вищеназваних рейдерів захопити землю Миколи Микитовича - вони знищували його посіви отрутохімікатами, підробляли документи і договори розірвання оренди на свою користь, підкупляли і залякували людей, але захопити чужу власність їм поки що не вдалося.

Фермер неодноразово звертався із заявами до вищого керівництва поліції і прокуратури, навіть до президента України Петра Порошенка, попереджав про можливі наслідки, але належної реакції правоохоронців досі не було. Фермер впевнений, що місцева поліція і прокуратура працюють у змові із бандитами, а обласне керівництво їх покриває.

Докладніше про тиск рейдерів: http://n-v.com.ua/u-poroshenka-zapitali-yak-fermeru-zaxistitis-vid-banditiv-yakshho-tix-pokrivaye-vlada-vidkrite-zvernennya/

І от бандити, відчувши свою повну безкарність, вдалися до крайніх мір – замах на вбивство.

Зранку на місце злочину з’їхалось поліцейське керівництво з області. Були начальник слідчого відділу поліції області Микола Вербицький та його заступник Михайло Зайцев. Також місце теракту детально оглянули експерти-підривники, які й встановили, що за пристрій було застосовано бандитами.

Частина гранати Ф-1

Правоохоронці пообіцяли розібратись і покарати винних, але віри їм немає, бо злочини проти Мартиновця скоюються чи не кожен день, а реакції на них немає.

Якщо на цей раз все знову спустять на гальмах, якщо від правоохоронців Херсонської області не буде невідкладних рішучих дій по затриманню організаторів та виконавців теракту, це означатиме, що поліція і прокуратура остаточно стали підрозділом земельної мафії Херсонщини.

Тим часом, зранку, 3 травня, техніка ймовірних замовників замаху на Мартиновця знову виїхала на поля фермера та продовжує знищувати його посіви на очах у поліції та селян.

Відео-звернення Миколи Мартиновця: